справа № 2601/9818/12
Провадження № 2/752/191/13
08.04.2013 р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі: головуючого -судді Полякової Л.В.,
при секретарях Скабіцькій С.С., Фаренюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово -комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» про стягнення безпідставно одержаних коштів,
Позивач пред'явив в Голосіївський районний суд м. Києва до відповідача ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості з оплати за житлово -комунальні послуги в сумі 9116 грн. 65 коп.
Свої вимоги мотивував тим, що ОСББ «Волинь» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену, законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 72,1 кв. м. згідно свідоцтва про право власності від 20.04.2010 року.
Згідно акту №350 ОСОБА_1 прийняла у власність кв. №НОМЕР_2 та письмово зобов'язалась сплачувати комунальні послуги, але пізніше підписати відповідний договір відмовилась, а отже обов'язок щодо сплати житлово - комунальних послуг виникає безпосередньо із актів цивільного законодавства, а саме Закону України «Про житлово -комунальні послуги» та ст. 22 Закону України «Про Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» (надалі ОСББ).
Згідно ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно ст.22 Закону України «Про ОСББ» відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається.
Відповідно до розрахунку борг відповідача по оплаті за житлово -комунальні послуги за період з березня 2010 року по березень 2012 року складає 9116 грн. 65 коп.
Обов'язку по сплаті житлово -комунальних послуг ОСОБА_1 не виконує у зв'язку із чим позивач відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» звернувся до суду та просить стягнути заборгованість, що утворилась в сумі 9116,65 грн. та сплачений судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 р. було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСББ «Волинь» про стягнення безпідставно одержаних коштів, в якому просить стягнути з ОСББ «Волинь» безпідставно одержані кошти в розмірі 1255 грн. 52 коп. свої вимоги мотивує тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 з 01.04.2010 року згідно свідоцтва про право власності. У зазначену квартиру вселилась у липні 2010 року, згідно виставлених ОСББ «Волинь», рахунків сплатила на користь останнього 805,52 коп. плати за комунальні послуги.
На усну вимогу позивача ОСОБА_1 укласти договори про надання житлово -комунальних послуг, керівник ОСББ послався на завантаженість та сказав, що це буде обов'язково зроблено згодом і він підготує відповідні договори. Проте станом на день звернення до суду затверджені, постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 щодо сплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та постановою від 21.07.2005 року №630 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення типові договори про надання житлово -комунальних послуг із відповідачем за зустрічним позовом укладено не було.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» відносин між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. За відсутності договору, жодних правових підстав у відповідача за зустрічним позовом виставляти рахунки за начебто надані послуги і приймати від Позивача плату за них не було.
Крім того, позивачем за зустрічним позовом за послуги охорони прибудинкової території було сплачено 450 грн. на користь відповідача, однак вказані рахунки були виставлені безпідставно, оскільки відповідач не мав та немає жодних законних підстав для нарахування плати за такі послуги у зв'язку із відсутністю не тільки відповідного договору з позивачем, але і проектної документації на облаштування загорожі прибудинкової території блокування в'їздів на прибудинкову території через самовільне встановлення шлагбаумів, сторожки, охорони, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Загалом просить стягнути 1255 грн. 52 коп. та сплачений судовий збір в сумі 218 грн. 80 коп.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував. Зазначив, що згідно нарахування за послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій відбувається за тарифом 3 грн. за 1 кв. м, який погоджений Розпорядженням КМДА №1334 від 30.11.2009 року. Розрахунок тарифу був проведений на підставі вихідних даних щодо загальної площі будинку та прибудинкової території Комунальним підприємством «Головний обчислювальний центр». Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово -комунальні послуги. Також, вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом у зв'язку із тим, що сума 805, 52 грн. відповідачем ОСОБА_1 сплачена за комунальні послуги згідно квитанції від 05.08.2010 року, які остання отримувала безперебійно, а тому ОСББ «Волинь» мало право на отримання оплати за спожиті послуги. Крім того, зазначив, що в силу статті 4 Закону України «Про ОСББ» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово - комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із їх діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів. 29.04.2010 року та 14.09.2010 року між ОСББ «Волинь» та ОСОБА_1 були укладені договори про надання послуг доступу автотранспорту на придомову територію житлового комплексу ОСББ «Волинь», яким передбачено залучення до виконання послуг на договірній основі охоронної фірми. Кошти необхідні для розрахунку з ТОВ «ВВ -Щит» за надані послуги з охорони ОСББ отримує виключно від мешканців, які уклали відповідні договори безпосередньо з ОСББ «Волинь». ОСББ акумулює кошти сплачені мешканцями та перераховує їх на рахунок охоронної фірми, яка надає такі послуги, а тому кошти сплачені ОСОБА_1 в сумі 450 грн. внесені на виконання умов договору. З приводу розірвання або внесення змін до умов договору, ОСОБА_1 не зверталась, а тому внесенні останньою кошти були отримані ОСББ на відповідній правовій підставі.
У зв'язку із чим вважає, що в цій частині вимоги зустрічного позову щодо стягнення коштів з ОСББ «Волинь» задоволенню також не підлягають.
Представники відповідача вимоги основного позову заперечили та підтримали вимоги зустрічного позову, посилаючись на відсутність письмового договору між відповідачем та ОСББ, надав суду письмові заперечення щодо вимог основного позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2011 року скасовано судовий наказ Солом'янського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості з відповідача за оплату житлово - комунальних послуг.
Відповідно до акту приймання -передачі житлового комплексу по АДРЕСА_1 ОСББ «Волинь» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 з 01.03.2010 року та з цього часу ОСББ «Волинь» набуло права стягнення плати за житлово - комунальні послуги з мешканців будинку /т.1 а.с. 7/.
Згідно свідоцтва Головного управління житлового забезпечення від 01.04.2010 року відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 72,10 кв. м. /т.1 а.с.17/
Згідно акту -прийому передачі №350 від 29.09.2009 р. квартири АДРЕСА_1, підписаного між Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України та відповідачем, остання взяла на себе зобов'язання підтримувати квартиру в належному стані, своєчасно сплачувати комунальні послуги, не допускати пошкоджень несучих конструкцій будівлі та інженерних мереж /т.1 а.с.16/.
За ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтером статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово -комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, яке перебуває на його балансі.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.
Відповідно до виставлених рахунків ОСББ «Волинь» відповідач ОСОБА_1 сплатила за житлово - комунальні послуги 805, 22 грн. на підставі квитанції від 05.08.2012 року, в подальшому плату за утримання будинку та прибудинкової території не вносила, внаслідок чого згідно розрахунку наданого позивачем утворилась заборгованість 9116,65 коп.
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України, відповідач, отримавши у власність квартиру, стала власником приміщень загального користування будинку АДРЕСА_1 та поклала на себе зобов'язання з оплати витрат на утримання такого майна.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України відповідач, (як співвласник в багатоквартирному будинку), зобов'язаний відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути інші ніж договір чи правочин юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 322,360 ЦК України) або з інших юридичних фактів.
Підстави для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути інші ніж договір чи правочин. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст.322, 360 ЦК України) або з інших юридичних фактів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від укладання договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається.
Суд не погоджується із посиланням представника відповідача на те, що підписаний договір є єдиною правовою підставою для нарахування та стягнення платежів, оскільки вони не ґрунтуються на законі. Відсутність письмового договору між ОСББ «Волинь» та ОСОБА_1 не може бути підставою для відмови в позові, та не позбавляє відповідача від зобов'язання з оплати витрат, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом відповідачу було направлено пропозицію укласти договір відносин власника АДРЕСА_1 та управителя від 03.02.2011 року, яку відповідачем не було прийнято у зв'язку із невідповідністю умовам типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства №141 від 27.08.2003 року. Станом на час розгляду справи питання щодо укладення договору між сторонами не врегульовано, між сторонами існує спір щодо відповідності умов договору запропонованого ОСББ «Волинь» умовам типового договору /т.1 а.с.53/.
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «По об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.
Посилання представника відповідача за основним позовом на рекомендації адміністративної колегії Київського міського територіального відділення антимонопольного комітету України, яким рекомендовано ОСББ «Волинь» припинити бездіяльність, що полягає у неукладенні з мешканцями будинку договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і води не можуть прийняті судом до уваги, як підставу для несплати квартирної плати та плати за утримання будинку та прибудинкової території, оскільки представник відповідача в ході судового розгляду особисто посилався на те, що ОСОБА_1 не погоджується підписати договір відносин власника житлових і нежитлових приміщень та управителя, у зв'язку із його невідповідністю типовому договору.
Згідно правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 10.10.2012 року судової колегії у цивільних справах у справі у справі 6-110 цс 12 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.04.2012 року у зв'язку із неоднаковим застосуванням норм матеріального права, якою визначено, що свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною. У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3,6,12 - 15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Таким чином, вирішення спору щодо відповідності умов наданого ОСББ «Волинь» договору відносин власника житлових і нежитлових приміщень та управителя вимогам законодавства може бути вирішено у судовому порядку.
Відповідних судових рішень, які набрали законної сили та встановили, що договір відносин власника житлових і нежитлових приміщень та управителя не відповідає вимогам типового договору в розпорядження суду стороною відповідача за основним позовом не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, незважаючи на відсутність підписаного договору, між ОСББ «Волинь»та ОСОБА_1 склались договірні відносини. Оплата по факту надання послуг, яку провів відповідач, розглядається як дія по прийняттю пропозиції та засвідчує про встановлення фактичних договірних відносин з приводу надання житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, як споживач отримувала послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та послуги з опалення. Оплату за спожиті послуги відповідач здійснила одноразово в сумі 805, 52 грн., в подальшому оплата за спожиті комунальні послуги не проводилась, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В запереченнях відповідач вказує на неналежну якість отриманих ним житлово-комунальних послуг, на підтвердження чого надано фотокартки, проте статтею 18 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» визначено, що у порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта - претензії споживача, в якому зазначаються строки, види показники порушень. Крім того, ст. 20 вказаного закону визначено, що споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законом. Жодного доказу на підтвердження факту ненадання чи надання не у повному обсязі конкретної послуги, складеного у відповідності до вимог ЗУ «Про житлово -комунальні послуги» в розпорядження суду не надано, а з наданих представником відповідача фотокарток неможливо встановити будинок та його адресу, період часу в якій вони зроблені, а тому, на думку суду вони не відповідають умовам належності та допустимості доказів, визначених ст.ст. 58 -59 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані представником відповідача докази, прийшов до висновку, що вони не можуть бути підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» централізоване опалення відноситься до комунальних послуг. А відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про ЖКП» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади.
Згідно ст. 179 Житлового Кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила користування приміщеннями житлових будинків затверджені Постановою КМУ від 24 січня 2006 р. N 45 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, згідно пункту 10 таких правил вноситься плата за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).
Судом перевірено вірність розрахунку боргу та нарахування сум до оплати за житлово-комунальні послуги. Нарахування плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відбувається пропорційно загальній площі квартири АДРЕСА_1 за затвердженим Розпорядженням КМДА № 1334 від 30.11.2009 року тарифом 3 грн. за 1 кв. м.
Нарахування за опалення відбувається щомісячно протягом року пропорційно опалювальній площі квартири АДРЕСА_1 за затвердженим тарифом, який становив: 1,6 грн. - за Розпорядженням КМДА № 1192 від 15.10.2009 р.; 2,26 грн. - за Розпорядження КМДА № 392 від 31.05.2010 р.; 3,10 грн. - за Розпорядженням КМДА № 99 від 27.01.2011 р.; 3,10 грн. - за Розпорядженням КМДА № 857 від 31.05.2011 р..
Відповідач заперечував про нарахування за опалення сум по затверджених тарифах. Представник відповідача за основним позовом вказував на те, що на його думку вірним є нарахування за опалення пропорційно до спожитих Гкал, адже в ОСББ встановлений будинковий прилад обліку теплової енергії. Також представник відповідача підтвердив, що приладу обліку теплової енергії в квартири АДРЕСА_1 не встановлено, облік споживання гарячої води в квартирі квартири АДРЕСА_1 відбувається за квартирним лічильником, що рахує спожиту гарячу воду в кубічних метрах.
Суд дослідив порядок нарахувань сум до оплати за послугу з опалення, та встановив вірність та законність нарахування, яке проводить ОСББ «Волинь».
Пунктом 3 діючого Розпорядження КМДА № 857 від 31.05.2011 року визначено, що Головне управління цінової політики КМДА у разі потреби надає офіційні роз'яснення щодо застосування тарифів.
ОСББ «Волинь»звернулось до управління цінової політики за роз'ясненням про порядок застосування тарифів. Управління в листі № 090050/5-1929 від 06.07.2012 (по порядку застосування тарифу на опалення зазначило, що: «при наявності загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії, що обліковує загальну кількість теплової енергії спожитої на опалення і гаряче водопостачання, та відсутності будинкового/квартирних засобів обліку теплової енергії спожитої лише на опалення, розрахунки із споживачами за послуги з централізованого опалення необхідно здійснювати згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв. метр опалювальної площі квартири, тобто згідно тарифів, що встановлені діючими на цей час Розпорядженням виконавчого органу КМДА від 31.05.2011 за № 857 в розмірах 2,91 грн. з ПДВ за 1 кв.м. -у разі оплати послуг не пізніше 20 числа та 3,10 грн. з ПДВ за 1 кв.м. -у разі оплати послуг після 20 числа».
Також ОСББ «Волинь» надало лист від ПАТ «Київенерго» в якому зазначено, що проводити окремий облік теплової енергії на опалення та окремий облік теплової енергії на гаряче водопостачання за допомогою встановлених в ОСББ «Волинь» приладів неможливо. Наявний в ОСББ «Волинь» прилад обліку теплової енергії рахує Гкал одночасно і на опалення і на гаряче водопостачання, технічна можливість вести окремий облік тепла на опалення та окремий облік тепла на гаряче водопостачання відсутня /т.2 а.с. 75/.
Пропорційне розподілення до оплати спожитих Гкал отриманих за показами приладу обліку теплової енергії, що рахує Гкал одночасно і на опалення і на гаряче водопостачання, призведе до подвійної оплати за теплову енергію. Так вiдповiдач зобов'язаний оплачувати спожиту гарячу воду по квартирному лічильнику за тарифом з розрахунку на 1 куб. метр. Тариф на гарячу воду враховує також i теплову енергію, яка йде на пiдiгрiв води. Тож повторна оплата теплової енергії, яка витрачена на пiдiгрiв води та врахована в показах будинкового приладу обліку, призведе до переплати та порушенню законних прав споживача.
Суд встановив, що в разі неможливості визначення фактичної кількості теплової енергії, яка споживається саме на опалення, та визначається виключно за показами приладів обліку, то до оплати потрібно виставляти рахунки, розраховані шляхом множення опалювальної площі квартири на затверджений тариф. Нарахування та оплата за опалення в такому разі відбувається протягом року, що і зазначено у відповідних розпорядженнях КМДА про затвердження тарифів на опалення.
Позивач надав суду витяг з протоколу рішення зборів ОСББ «Волинь»№ 2 від 30.06.2004 про оплату за опалення протягом року. Відповідач, як споживач, не наділений правом обирати порядок оплати за опалення. Заперечення представника відповідача стосовно порядку оплати за опалення суд вважає необґрунтованими, та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до пункту 20 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Відповідно до пункту 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
За відсутності підписаного між сторонами договору, оплата за житлово-комунальні послуги відбувається на підставі платіжного документа в строки визначені законом, тобто не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є доведеними та такими, що підлягають до задоволення. Оскільки задоволення вимог за первісним позовом, виключає можливість задоволення вимог за зустрічним позовом в частині повернення безпідставно набутих коштів, які були внесені позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 в якості оплати з житлово -комунальні послуги в сумі 805, 52 грн. Крім того, обраний спосіб захисту порушеного права не відповідає визначеному ст. 20 Закону України «Про житлово -комунальні послуги», а тому вимоги про повернення грошових коштів, сплачених в рахунок оплати житлово -комунальних послуг, на підставі ст. 1212 ЦК України є незаконними.
Разом з тим, зустрічний позов в частині вимог щодо повернення безпідставно набутих коштів сплачених ОСОБА_1 по рахунках за послуги по охороні прибудинкової території слід задовольнити виходячи із наступного.
Як вбачається з наданих в розпорядження суду квитанцій ОСОБА_1 сплати за послуги охорони прибудинкової території в сумі 450 грн.
В судовому засіданні представник ОСББ «Волинь» зазначив, що вказані кошти були сплачені на підставі договорів від 21.04.2010 року та між ОСББ №054 про надання послуг по контролю доступу автотранспорту на прибудинкову територію житлового комплексу ОСББ «Волинь», за умовами якого передбачено залучення до виконання послуг на договірній основі охоронної фірми. Крім того, аналогічний договір був укладений 14.09.2010 року №12 /т.1 а.с.201 -213/.
На підставі вищезазначеного, відповідачці надавалися послуги щодо охорони прибудинковій території житлового комплексу ОСББ «Волинь», розмір та порядок оплати яких встановлений гл.3 Договору №054 від 21.04.2010 року, якою передбачалась плата в розмірі 150 грн. щомісячно, та підлягала сплаті в якості передплати за наступний місяць в строк до 30 числа поточного місяця.
На виконання взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_1 у червні та липні 2010 року було сплачено кошти в сумі 450 грн. згідно наданих її представником в розпорядження суду квитанцій.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без належної правової підстави або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно) набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Правовою підставою для сплати коштів відповідач за зустрічним позовом вважає договір №054 про надання послуг по контролю доступу автотранспорту на прибудинковій території житлового комплексу ОСББ «Волинь».
Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї статті застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
На думку суду, заслуговують на уваги посилання позивача на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.06.2010 року, залишене без змін ухвалою судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 30.09.2010 року за позовом мешканців будинку по АДРЕСА_1 до ОСББ «Волинь», якими визнано незаконність дій ОСББ «Волинь» щодо організації контрольованого доступу на прибудинкову території автомобілів мешканців будинку тавстановлено, що такі дії порушують права мешканців будинку на свободу пересування, закріплені ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а тому суд приймає до уваги посилання представника ОСОБА_1 на те, що укладені договори між ОСББ «Волинь» та ОСОБА_1 щодо контрольованого доступу автомобілів на прибудинкову територію відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемними правочинами, оскільки порушують публічний порядок.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадян, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин який порушує публічний порядок є нікчемним.
Враховуючи, що право на свободу пересування є конституційним правом громадян відповідно до ст. 33 Конституції України та те, що судовими рішеннями встановлений факт порушення такого права та відповідно до ст. п.3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, суд вважає, що договір №054 від 21.04.2010 року є нікчемним.
Відповідно до ст. 215 недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.
Відповідно до ч.3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За вищевикладених обставин, суд надійшов до висновку щодо часткового задоволення вимог зустрічного позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 11, 215, 228, 322, 360, 382, 509, 626, 642, 1212 ЦК України, ст. 179 ЖК України, статтями 1, 13, 14, 20, 22, 24, ЗУ ««Про житлово-комунальні послуги», статтями 13, 22 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 3, 10, 31, 57-60, 88, 96, 118, 131, 158, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кролевець Сумської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» (ЄДРПОУ 32977400, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 10) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 9116 грн. 65 коп. та судовий збір в сумі 214,60 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» (ЄДРПОУ 32977400, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 10) на користь ОСОБА_1 450 (чотириста п'ятдесят) гривень безпідставно одержаних коштів та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
В задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя