Справа № 1013/9608/2012
09 квітня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
при секретарі Тищенко К
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,уточнюючій позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,3-і особи приватний нотаріус ОСОБА_4,Ірпінська міська рада,Ірпінський міський відділ земельних ресурсів про визнання недійсним договору купівлі-продажу,стягнення матеріальної та моральної шкоди за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3,3-і особи приватний нотаріус ОСОБА_4,Ірпінська міська рада,Ірпінський міський відділ земельних ресурсів про визнання добросовісним набувачем земельної ділянки та права власності на неї та по заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3, Ірпінської міської ради, відділу Держкомзему в м.Ірпені Київської області, 3-я особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про скасування рішення ради та Державних актів на право власності на землю
Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого вказав, що в травні 2006р. йому стало відомо, що належну йому земельну ділянку за адресою: м. Ірпінь, вул. Зелена, 40, шляхом купівлі-продажу було переоформлено на гр. ОСОБА_2 Миколаївну.Продавати землю у нього наміру не було.У грудні 2002р до нього приїхав Слобоженко.Скориставшись його станом здоров»я він взяв у нього ОСОБА_3 уговорив його погодитись на обмін ділянки на №38. Довіреність ОСОБА_3 він видав 28.12.2002р.Але виявилось,що до цього часу його земельну ділянку було приватизовано без його згоди та відома.Він не писав заяви на приватизацію землу,не надава для цього ніяких документів,ніку не звертався з приводу приватизації землі.Але чомусь 05.12.2002р Ірпінська міська рада розглянула питання про приватизацію його земельної ділянки,а державний акт на право власності на землю був зареєстрований у Книзі записів державних актів. На підставі наведеного позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м. Ірпінь, вул. Зелена, 40, вчинений від імені позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 і визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку.
В подальшому позивач подав до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, згідно якої зазначив,що підставою для укладання договору купівлі-продажу був недійсний Державний акт на право власності на землю.У договорі купівлі-продажу було зазначено,що продаж земельної ділянки вчиняється за 32606гр,а у судовому засіданні було встановлено,що насправді продаж вчинено за 1250долларів США,що свідчить про фіктивність правочину.Зп станом свого здоров»я він 17 років є недієздатною ОСОБА_3 скористався його станом здоров»я і взяв у нього довіреність.
Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м. Ірпінь, вул. Зелена, 40, вчинений від його імені, а також стягнути із відповідачки ОСОБА_2 50 000 гривень моральної шкоди і 60 000 гривень збитків, завданих йому у формі неотриманого прибутку, стягнути із відповідача ОСОБА_3 50 000 гривень завданої позивачу моральної шкоди та повернути йому земельну ділянку у подвійному розмірі.
Відповідачка по справі ОСОБА_2М подала до суду зустрічну позовну заяву,відповідно до якої зазначила,що 22.01.2003 р. був укладений між ОСОБА_5, від імені якого на підставі доручення від 28.12.2002 p. № 9352 діяв ОСОБА_3 та нею , з другої сторони, договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 994 кв.м., яка розташована в місті Ірпені Київської області по вулиці Зеленій, 40.
Земельна ділянка, що була предметом договору купівлі-продажу, належала продавцю, ОСОБА_5, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 332977, виданого Ірпінською міською радою на підставі рішення VI сесії XXIV скликання Ірпінської міської ради від 05.12.2002 p. № 143-6-XXIV . Право продавця на відчуження зазначеної земельної ділянки підтверджується рішенням VI сесії XXIV скликання Ірпінської міської ради від 05.12.2002 p. № 143-6-XXIV «Про передачу земельних ділянок в приватну власність».
При цьому зазначений договір купівлі-продажу укладено від імені продавця його представником, який діяв на підставі вищенаведеного доручення, посвідченого нотаріусом. Форма довіреності для представництва перед третіми особами відповідала статті 245 ЦК України. Тому були наявні правові підстави для укладання нею відповідного договору купівлі-продажу. Правомірність зазначених документів не викликала жодних сумнівів. На момент укладання договору згадуване рішення міської ради було чинним.
Таким чином, відповідно до статті 388 ЦК України вона є добросовісним набувачем вищевказаної земельної ділянки, оскільки її набуття здійснено у встановленому законом порядку. При цьому виходячи із вищенаведеного, вона не знала і не могла знати, що представник ОСОБА_3 перевищив надані повноваження, оскільки за дорученням він вправі вчиняти відповідні юридичні дії; Ірпінська міська рада приймала відповідне рішення у відсутності необхідних документів для приватизації землі, так як підстави для прийняття рішення колегіальним органом - сесією ради не є предметом перевірки покупця при укладанні договору купівлі-продажу. Відповідне рішення ради було оформлене належним чином, підписане головою та скріплене печаткою
ОСОБА_2М просить визнати її добросовісним набувачем земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 22.01.2003 p., площею 994 кв.м., яка розташована в місті Ірпені Київської області по вулиці Зеленій, 40.Визнати право власності на земельну ділянку площею 994 кв.м., яка розташована в місті Ірпені Київської області по вулиці Зеленій, 40.
У послідуючому позивач ОСОБА_1Й подав до суду заяву про збільшення позовних вимог,відповідно до якої додатково зазначив,що
прокуратурою м. Ірпінь порушено кримінальну справу за фактом підроблення Акту погодження зовнішніх меж земельної ділянки за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 358 ч.І КК України та за фактом заволодіння земельною ділянкою за адресою м. Ірпінь вул. Зелена, 40, яка належить ОСОБА_5, шляхом обману за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України. Доручення видане ним 28 грудня 2002 року, тобто після проведення спірної приватизації, ніякого впливу на виготовлення і видачу оскаржуваних ним документів мати не могло.
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перекручують текст підписаного ним доручення на ім'я ОСОБА_3, адже насправді в цьому дорученні не вказано, що ділянка належить йому на праві приватної власності, а вказано, що ділянка належить йому на праві власності. Це не одне і те ж.
Ніякої продажі його ділянки ОСОБА_3 вчинити не міг би, бо право на приватизацію ділянки йому не надавалося. Про спірну приватизацію землі на своє ім'я дізнався у2006 році і відразу звернувся до прокуратури м. Ірпінь, яка винесла протест на основі перевірки дотримання законності під час приватизації йогоділянки. Розглядаючи цей протест Ірпінська міська рада скасувала своє незаконно постановлене рішення щодо приватизації моєї ділянки. Але 29 травня 2008 року постановою Оболонського районного суду м. Києва скасовано рішення, прийняте Ірпінською міською радою на основі протесту прокурора з тих підстав, що міська рада не наділена повноваженням скасовувати власні рішення, бо згідно закону рішення міської ради повинні скасовувати в судовому порядку. Тобто судом встановлено і скасовано незаконний порядок скасування свого рішення Ірпінською міською радою, а не визнано, що опротестоване прокуратурою рішення міськради є законним. Тим більше, цей спір суд не мав права розглядати в порядку адміністративного судочинства, що випливає із вище вказаних Рішень Верховного Суду України.Також позивач зазначив,що 5.12.2002 року шостою сесією XXIV скликання Ірпінської міської ради Київської області без його відома і заяви передано йому безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0.1 га за адресою м. Ірпінь вул. Зелена 40, яку раніше на законній основі було надано йому під будівництво житлового будинку. 17.12.2002 р. також без його відома було оформлено акт встановлення та погодження зовнішніх меж цієї земельної ділянки. На цьому акті стоїть гербова печатка Ірпінського міського відділу земельних ресурсів, який є державним органом. А 19.12.2002 р. Ірпінським міським відділом земельних ресурсів було видано сторонній особі державний акт на право приватної власності на цю ділянку, заповнений на його ім'я, хоча технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на його ім'я затверджено рішенням 7 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради № 176-7 від 26.12.2002 року. Тобто спочатку було виготовлено державний акт на землю і видано його, а потім затверджено документацію по складанню цього акта та дозволено виготовити і видати цей державний акт. В акті значиться одна площа земельної ділянки, а в рішенні сесії, вказаному в цьому акті, значиться інша площа земельної ділянки. Це також свідчить про незаконність оспорюваного акту, оскільки в акті повинно бути вказане рішення сесії від 26.12.2002 року, яким передано у приватну власність земельну ділянку і затверджено документацію. Причому, згідно п.8 ст. 118 ЗК України, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян, організаціями, які мають відповідні дозволи. Він нікуди із таким замовленням не звертався і не платив за виконані роботи, але чомусь комунальне підприємство «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» виготовило технічну документацію по складанню державного акту на його ім'я. Таким чином було порушено ч. 8, ч. 9 та ч. 10 ст. 118 Земельного Кодексу України. З приводу того, що приватизація земельної ділянки відбувалася на основі заяви поданої ним в 1996 році не відповідає фактичним обставинам справи, бо ніякої заяви у вказаний час він не писав і відповідачі її не надали. Писав він заяву на виділення йому земельної ділянки ще в 1991 році і на її основі його було взято на чергу, а в 1996 році виділено земельну ділянку. Ні в заяві від 1991 року, ні в рішенні від 1996 року нічого про приватизацію земельної ділянки не було сказано. Крім того ,в 1996 році про приватизацію землі ставили відмітки у паспорти, а в його паспорті такої відмітки немає, що свідчить про відсутність факту приватизації ним ділянки в той час.
Позивач зазначив,що він відповідно до вимог ст.. 118 ЗК України із замовленням до Ірпінського міського відділу земельних ресурсів не звертався, жодної угоди не укладав і за виконані послуги не оплачував грошей. Тобто всю технічну документацію згаданий орган владних повноважень розробив або безпідставно взяв у комунальному підприємстві «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» з порушенням чинного законодавства і навіть на основі акту встановлення та погодження зовнішніх меж ділянки, в якому підроблено його підпис,цих документів у комунальному підприємстві він не отримував і до тодішнього відділу земельних ресурсі не надавав.
Також,позивач зазначив,що він державного акту на право власності на землю ніколи не отримував і не реєстрував його. Але державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 332977, видано на його ім'я 19 грудня 2002 року і зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1870. Із цього випливає, що відповідачі вчинили протизаконні дії щодо видачі і реєстрації спірного документу. Тобто відповідачами без його участі виконано із порушенням чинного законодавства вимоги ч. 1 ст. 182 ЦК України.Таким чином порушено його право, передбачене ч. 1 ст. 28 ЦК України.
Позивач просить скасувати рішення сьомої сесії двадцять четвертого скликання Ірпінської міської ради від 26.12.2002 року № 176-7-ХХІУ про затвердження технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю в частині, що стосується ОСОБА_5 Скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою м. Ірпінь вул. Зелена 40 на ім'я ОСОБА_2 серії ЯГ № 230760, виданий 12 квітня 2006 року.Витребувати і скасувати документи на право забудови ОСОБА_6 земельної ділянки по вул. Зелена 40 у м. Ірпінь.Скасувати рішення шостої сесії двадцять четвертого скликання Ірпінської міської ради від 5.12.2002 року щодо передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1Скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 332977, виданий 19 грудня 2002 року на ім'я ОСОБА_1
Також,у лютому 2013р позивач подав заяву про збільшення позовних вимог,відповідно до якої додатково просив скасувати реєстраційну справу на земельну ділянку № 40 у м.Ірпінь. Визнати незаконною державну реєстрацію спірної земельної ділянки, проведену в 2002 році на ім'я ОСОБА_1 Визнати незаконною державну реєстрацію спірної земельної ділянки проведену у квітні 2006 року на ім'я ОСОБА_6
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала,просила їх задовольнити,зустрічний позов не визнала та просила .
Представник відповідача ОСОБА_2М-Танцюра Л у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1Й не визнав та пояснив,що позивач свою земельну ділянку приватизував,надав доручення ОСОБА_3А на її продаж. Дане доручення не скасовано по даний час. Вважає,що договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений відповідно до вимог чинного законодавства,на час укладання даного договору ОСОБА_1Й не був визнаний недієздатним,він перебував у стадії ремісії,про що є довідка лікарів. Просить відмовити позивачу у його позовних вимогах і задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_3А у судове засідання не з»явився,про день розгляду справи повідомлявся належним чином.У судовому засіданні 30.08.2006р (а.с.113-116 т 1 )ОСОБА_3А суду пояснив,що він був головою правління житлового масиву і співпрацював з відділом архітектури,він розшукував власників земельних ділянок,у зв»язку з чим познайомився із ОСОБА_1ОСОБА_1Й йому зателефонував та попросив обміняти земельну ділянку вм.Ірпені на земельну ділянку в с.С.Петрівці.У послідуючому вони домовились,що він профінансує земельну ділянку,а ОСОБА_1Й надасть доручення на нього.Він -Слобоженко- оформив Державний акт на право власності на землю,даний державний акт він у грудні місяці особисто отримав та розписався у Книзі про його отримання.28.12.2002р вони із ОСОБА_1Й домовились про оформлення доручення,для чого поїхали до нотаріуса ,оформили доручення і він сплатив 1250 долларів США.Про укладання договору купівлі-продажу він повідомив ОСОБА_1
3-я особа приватний нотаріус ОСОБА_4В у судове засідання не з»явився,про день розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник 3-ї особи Ірпінської міської ради у судове засідання не з»явився,до суду надійшов лист,відповідно до якого вимоги позивача не визнають та просять справу слухати у їх відсутності.
Представник 3-ї особи відділу Держкомзему в м.Ірпені у судове засідання не з»явився,до суду надійшов лист про розгляд справи у їх відсутності.
Суд,заслухавши пояснення сторін по справі,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов ОСОБА_1Й таким,що підлягає до часткового задоволення,позов ОСОБА_2М таким,що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.3 ЦПК України «Кожна особа має право у порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.У випадках,встановлених законом,до суду можуть звертатися органи та особи,яким надано право захищати права,свободи та інтереси інших осіб,або державні чи суспільні інтереси».
Відповідно до ст..11 ч 1 ЦПК України «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі».
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України»Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.. 61 цього Кодексу».
Відповідно до ст.. 61 ч 3 ЦПК України «Обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини».
У судовому засіданні було встановлено,що рішенням Ірпінської міської ради № позивачу була надана земельна ділянка по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені.
Також,у судовому засіданні було встановлено,що рішенням 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 від 05.12.2002р «Про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки пл..0,1 га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені,із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд» позивачу було передано у приватну власність зазначену земельну ділянку,що стверджується копією зазначеного рішення (а.с.95 т 1 ).
Крім того,у судовому засіданні було встановлено,що на підставі рішення 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 від 05.12.2002р був виданий Державний акт на право власності на землю серії РЗ № 332977 виданий 19.12.2002р на ім.»я ОСОБА_1 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд,що стверджується копією вказаного державного акту (а.с.)
Позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 від 05.12.2002р «Про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки пл..0,1 га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені,із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд та визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії РЗ№ 332977 виданий 19.12.2002р.Дані позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ст..152 ЗК України «Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.»
Відповідно до ст.. 155 ЗК України «У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта,яким порушуються права особи щодо володіння,користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою,такий акт визнається недійсним».
Відповідно до ст.. 118 ЗК України(у редакції яка діяла на час приватизації спірної земельної ділянки) «Громадянин,зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства,садівництва,будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд… подають заяву до відповідної ради за місцем знаходження земельної ділянки.У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.Відповідна місцева державна адміністрація або сільська ,велищна міська рада розглядає заяву,а при передачі земельної ділянки фермерському господарству-також висновки конкурсної комісії,і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями,які мають відповідні дозволи на виконання цих робіт у строки,що обумовлюються угодою сторін.Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах,природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами,органами архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, Районна,Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська ,селищна,міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність».
Суду не було надано жодного доказу на підтвердження тих обставин,що позивач у передбаченому ст.. 118 ЗК України порядку звертався до Ірпінської міської ради із заявою про передачу йому у власність спірної земельної ділянки по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені,що Ірпіньска міська рада дану заяву розглянула та прийняла рішення про дачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки,що позивач даний проект у передбаченому законом порядку виготовив та із відповідною заявою подав даний проект на затвердження і що Ірпінська міська рада 05.12.2002р даний проект затвердила та передала позивачу земельну ділянку у власність.Зі змісту рішення ради від 05.12.2002р не вбачається,що зазначений проект виносився на розгляд ради і що даний проект був затверджений.Як зазначалось раніше, на підставі рішення 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 від 05.12.2002р був виданий Державний акт на право власності на землю серії РЗ № 332977 виданий 19.12.2002р на ім.»я ОСОБА_1 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд.Зазначений Державний акт був виданий 19.12.2002р.Доказів ти обставин,що Ірпінською міською радою до 19.12.2002р у передбаченому законом порядку затверджувався проект відводу земельної ділянки по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені ОСОБА_1Й суду не було надано.
З пояснень у судовому засіданні 30.08.2006р р відповідача ОСОБА_3А було встановлено,що приватизацією земельної ділянки по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені займався ОСОБА_3А,він особисто у земельному відділі забирав Державний акт на право власності на земельну ділянку позивача та розписувався у Книзі про його отримання. Дані дії відповідача суд вважає протиправними,поскільки суду не було надано докази на підтвердження тих обставин ,що позивач у передбаченому законом порядку уповноважував даного відповідача вчиняти дії від імені позивача на приватизацію його земельної ділянки та на отримання Державного акту. Представник відповідача ОСОБА_2М-Танцюри Л у судовому засіданні посилався на ті обставини,що приватизація земельних ділянок на той час проводилась централізовано,а тому рішення Ірпінської міської ради від 05.12.2002р є законним.Дані обґрунтування суд не приймає до уваги,поскільки вони суперечать вимогам Земельного Кодексу України,який набрав чинності з 2001р і нормами якого передбачений порядок передачі у власність земельних ділянок.Доказів тих обставин,що спірна земельна ділянка приватизовувалась до набрання чинності Земельного Кодексу України за 2001р суду надано не було.
Крім того,у судовому засіданні було встановлено,що 17.08.2006р прокурор м.Ірпеня звертався із протестом до Ірпінської міської ради із вимогою про скасування рішенням 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 від 05.12.2002р та про анулювання Державного акту,згідно якого посилався на порушення норм Земельного Кодексу України при прийнятті спірного рішення.
Враховуючи викладені обставини справи,суд вважає за необхідне визнати недійсним та скасувати рішення 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 від 05.12.2002р «Про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки пл..0,1 га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені,із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд та визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії РЗ№ 332977 виданий 19.12.2002р.на ім.»я ОСОБА_1
Згідно позовних вимог позивач просить також визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд,укладений 22.01.2003р між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4В та зареєстрований під № 106 та визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 230760 виданий 12.04.2006р на ім.»я ОСОБА_2 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд.Дані позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ст..203 ЦК України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,іншим актам цивільного законодавства,а також інтересам держави і суспільства,його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі».
Відповідно до ст.. 215 ЦК України «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог,які встановлені ч 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України».
У судовому засіданні було встановлено,що 28.12.2002р ОСОБА_1Й надав доручення ОСОБА_3А відповідно до якого доручив останньому продати належну йому на праві власності земельну ділянку по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені за ціну та на умовах на його погляд,що стверджується копією доручення (а.с. 47).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №11/294 від 14.03.2007р (а.с.168-170) ОСОБА_7 страждає та страждав під час підписання ним генерального доручення (28.12.2002р) на хронічне психічне захворювання -шизофренію.Психічні розлади виражені у ОСОБА_1Й суттєво позбавляли його під час підписання генерального доручення та позбавляють його зараз здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Представник відповідачки ОСОБА_2М у судовому засіданні посилався на ті обставини,що на час підписання доручення ОСОБА_1Й перебував у стані ремісії,а тому розумів значення своїх дій.Суд не приймає до уваги дані обґрунтування представника,поскільки суду не було надано жодного доказу на підтвердження даної обставини справи.Суд не приймає до уваги довідку видану 07.08.2007р (а.с.193 т 1),поскільки із даної довідки не вбачається якими саме лікарями дана довідка підписана,чи мають повноваження дані лікарі давати висновок з приводу психічного стану позивача.
Враховуючи ту обставину,що судом визнається недійсним Державний акт на право власності на землю серії РЗ№ 332977 виданий 19.12.2002р.на ім.»я ОСОБА_1,а також враховуючи ту обставину,що надаючи доручення ОСОБА_3А на право продажу земельної ділянки по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені ОСОБА_1Й не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними,суд вважає за необхідне визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд,укладений 22.01.2003р між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4В та зареєстрований під № 106.
У судовому засіданні було встановлено,що 12.04.2006р ОСОБА_2М отримала Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 230760 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд.(а.с.130 т 2).Підставою для видачі вказаного Державного акту був договір купівлі-продажу земельної ділянки пл.. 0,0994га, укладений 22.01.2003р.
Враховуючи ту обставину,що договір купівлі-продажу земельної ділянки пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд,укладений 22.01.2003р між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судом визнається недійсним,то відповідно підлягає визнанню недійсним Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 230760 виданий 12.04.2006р на ім.»я ОСОБА_2 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені.
Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1Й в частині визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені,то дані вимоги є безпідставними,поскільки нормами Земельного Кодексу України передбачений порядок передачі у приватну власність земельних ділянок.
Також,не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди із відповідачів ОСОБА_2М та ОСОБА_3А,поскільки суду не було надано жодного доказу на підтвердження тих обставин,що неправомірними діями чи бездіяльністю вказаних відповідачів йому була заподіяна матеріальна шкода,у чому дана матеріальна шкода полягає ,а також не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин,що винними діями відповідачів позивачу була заподіяна моральна шкода , чому дана шкода полягає та який її розрахунок.
Позовні вимоги позивача про повернення йому земельної ділянки у подвійному розмірі не обґрунтовані та безпідставні,а тому також не підлягають до задоволення.
Згідно заяв про збільшення позовних вимог позивач ОСОБА_1Й просить скасувати рішення сьомої сесії двадцять четвертого скликання Ірпінської міської ради від 26.12.2002 року № 176-7-ХХІУ про затвердження технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю в частині, що стосується ОСОБА_1Суд вважає відсутні підстави для визнання незаконним та скасування даного рішення,поскільки у судовому засіданні було встановлено,що Державний акт на право власності на землю на ім.»я позивача було видано на підставі рішення Ірпінської міської ради від 05.12.2002р,Державний акт на право власності на землю на ім.»я позивача був виданий 19.12.2002р,а тому зазначене рішення від 26.12.2002 року № 176-7-ХХІУ не впливало на оформлення права власності на спірну земельну ділянку та видачу Державного акту на ім.»я позивача.
Позивач просить скасувати реєстраційну справу на земельну ділянку № 40 по вул..Зеленій у м.Ірпінь, визнати незаконною державну реєстрацію спірної земельної ділянки, проведену в 2002 році на ім'я ОСОБА_1 Визнати незаконною державну реєстрацію спірної земельної ділянки проведену у квітні 2006 року на ім'я ОСОБА_6,скасувати документи на право забудови ОСОБА_6 земельної ділянки по вул. Зелена 40 у м. Ірпінь. Суд відмовляє позивачу у даних позовних вимогах,поскільки вважає їх не мотивованими та безпідставними.
ОСОБА_2М згідно зустрічної позовної заяви просить визнати її добросовісним набувачем земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 22.01.2003 p., площею 994 кв.м., яка розташована в місті Ірпені Київської області по вулиці Зеленій, 40.Визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 994 кв.м., яка розташована в місті Ірпені Київської області по вулиці Зеленій, 40.Дані позовні вимоги безпідставні та такі що не підлягають до задоволення, ,поскільки ст.. 388 ЦК України,на яку посилається ОСОБА_2М як на підставу заявлених нею вимог, передбачений порядок витребування майна у добросовісного набувача е не визнання особи добросовісним набувачем.Судом визнається недійсним та скасовується Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 230760 виданий 12.04.2006р на ім.»я ОСОБА_2 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені. Підстав для визнання за ОСОБА_2М права власності на земельну ділянку площею 994 кв.м., яка розташована в місті Ірпені Київської області по вулиці Зеленій, 40 ,суд не вбачає,а тому відмовляє у даних позовних вимогах.
На підставі ст. 116,118, 152,155 ЗК України ,керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення 6 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради №143-6 «Про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки пл..0,1 га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені,із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії РЗ№ 332977 виданий 19.12.2002р на ім.»я ОСОБА_1 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд,укладений 22.01.2003р між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4В та зареєстрований під № 106.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 230760 виданий 12.04.2006р на ім.»я ОСОБА_2 на земельну ділянку пл.. 0,0994га по вул..Зеленій 40 в м.Ірпені Київської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
ОСОБА_2 у позові відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З мотивованим рішенням суду сторони зможуть ознайомитись 14.04.2013р.
Суддя Оладько С.І