Іменем України
Справа № 1519/13254/12
Провадження № 2/521/1009/13
12 квітня 2013 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
при секретарі - Дімітрової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, третя особа: Територіальний відділ у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі,
про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Територіальний відділ у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, що належить йому, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині за кожним; виселити відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 з незаконно займаної ними квартири АДРЕСА_2; встановити порядок користування квартирою №26, будинку № 86 по вул. Адмірала Лазарева в м. Одесі, визнав за ОСОБА_1 право користування житловою кімнатою №4, за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право користування житловою кімнатою № 3, підсобні приміщення квартири - залишити у загальному користуванні; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні, володіння та розпорядженні приналежній йому 1/3 частки квартиру АДРЕСА_3; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн.; стягнути з відповідачів а користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000 грн.; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 108,0 грн.
23.10.2012 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог до ОСОБА_7, інші позовні вимоги підтримав.
19.02.2013 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог до ОСОБА_6, інші позовні вимоги підтримав.
12.04.2013 року позивач надав заяву, в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог а саме, про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, що належить йому, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині за кожним; виселити відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 з незаконно займаної ними квартири АДРЕСА_2; встановити порядок користування квартирою №26, будинку № 86 по вул. Адмірала Лазарева в м. Одесі, визнавши за ОСОБА_1 право користування житловою кімнатою №4, за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право користування житловою кімнатою № 3, підсобні приміщення квартири - залишити у загальному користуванні; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні, володіння та розпорядженні приналежній йому 1/3 частки квартиру АДРЕСА_3, інші позовні вимоги підтримав.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначив що, факт порушення відповідачами права власності щодо майна, яке належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, перешкоджання в праві володіння, користування та розпоряджання ним спричинив шкоду його інтересам і викликав моральні переживання, у зв'язку з тим, що більше семи років він не може реалізувати своє право, що стало підставою для звернення до суду за вирішенням спору про захист свого права власності. Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди виникає у власника незалежно від того, якими діями було заподіяно шкоду його праву власності, та які способи захисту при цьому застосовувалися. Також 10.11.2008 р. після чергової безуспішної спроби ОСОБА_1 вселитися до квартири АДРЕСА_4, що належить йому на праві спільної часткової власності, ОСОБА_2 був госпіталізований до міської клінічної лікарні №1, де йому був встановлений діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні лівої середньої мозкової артерії, унаслідок гіпертонічної хвороби III ступеня та церебрального атеросклерозу, легкий правосторонній геміпарез. На підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1084 Приморською медико-соціальною експертною комісією було зроблено висновок про встановлення йому III групи інвалідності внаслідок загального захворювання. Крім того, з 06.10.2011 р. по 17.10.2011 р. внаслідок зазначених страждань, скарг на постійні головні болі, запаморочення, обмеження рухів та слабкість в правих кінцівках, підвищену втомлюваність, зниження пам'яті, йому довелося проходити обстеження та знаходитися на стаціонарному лікуванні у міській клінічній лікарні №5. За результатами даного обстеження зроблено висновок - його загальний стан незначно покращився, однак продовжують турбувати слабкість та порушення рухів в правих кінцівках.
Представник позивача та позивач ОСОБА_2 з'явилися в судове засідання, підтримали позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, та просили їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в останнє засідання не з'явився.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання з'явилися, заперечували проти заявленого до них позову. Представник третьої особи Територіального відділу у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.
20.07.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Територіальний відділ у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, що належить йому , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині за кожним; виселити відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 з незаконно займаної ними квартири АДРЕСА_2; встановити порядок користування квартирою №26, будинку № 86 по вул.. Адмірала Лазарева в м. Одесі, визнав за ОСОБА_1 право користування житловою кімнатою №4, за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право користування житловою кімнатою № 3, підсобні приміщення квартири - залишити у загальному користуванні ; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні, володіння та розпорядженні приналежній йому 1/3 частки квартиру АДРЕСА_3; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000 грн.; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 108 грн.
23.10.2012 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог до ОСОБА_7, інші позовні вимоги підтримав.
19.02.2013 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог до ОСОБА_6, інші позовні вимоги підтримав.
12.04.2013 року позивач надав заяву, в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог а саме, про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, що належить йому , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині за кожним; встановити порядок користування квартирою №26, будинку № 86 по вул. Адмірала Лазарева в м. Одесі, визнавши за ОСОБА_1 право користування житловою кімнатою №4, за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право користування житловою кімнатою № 3, підсобні приміщення квартири - залишити у загальному користуванні ; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні, володіння та розпорядженні приналежній йому 1/3 частки квартиру АДРЕСА_3, інші позовні вимоги підтримав.
Заслухані в судовому засіданні свідки, а саме, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 дали пояснення тільки в тій частині позову, яку згодом позивачі залишали без розгляду, щодо моральної шкоди зазначили тільки, що можливо, моральна шкода була заподіяна позивачам внаслідок порушення відповідачами права власності.
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
За змістом ст. 1167 ЦК України, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Оскільки моральна шкода була заподіяна позивачам в наслідок порушення відповідачами права власності, щодо майна, яке належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, перешкоджання в праві володіння, користування та розпоряджання ним, а 12.04.2013 року позивачі надали уточнену позовну заяву в якій просили залишити без розгляду частину позовних вимог а саме, про вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1, що належить йому, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині за кожним; встановити порядок користування квартирою №26, будинку № 86 по вул. Адмірала Лазарева в м. Одесі, визнавши за ОСОБА_1 право користування житловою кімнатою №4, за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право користування житловою кімнатою № 3, підсобні приміщення квартири - залишити у загальному користуванні; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні, володіння та розпорядженні приналежній йому 1/3 частки квартиру АДРЕСА_3, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підтримав, суд вважає, що слід відмовити, оскільки вимоги, що були наслідком порушення прав позивачів були залишені без розгляду.
Судом встановлено, що оригінали правовстановлюючих документів на спірну квартиру перебувають у позивачів тривалий час, ОСОБА_2 не переоформив документів в ДЕЗі через наявність боргу за квартиру, хоча його син, як співвласник майна, має обов'язок утримувати своє жило нарівні з іншими співвласниками.
Відповідачі не можуть переоформити особовий рахунок на квартиру, оскільки позивачі не надають їм оригіналів документів, чому відповідачі вимушені заказувати їх дублікати. Жодного підтвердження неможливості реєстрації ОСОБА_1Г за адресою спірної квартири в 2005 році та пізніше з причин перешкоджання відповідачами до суду не надано.
Керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України СУД, -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_9, третя особа: Територіальний відділ у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі, про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: Гуревський В.К.