Ухвала від 29.05.2008 по справі К-10328/06

К-10328/06ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача - Панченко Л.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ науково-виробничого підприємства «Термет» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року та Новомосковської ОДПІ у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року по справі № 36/318 за позовом ТОВ науково-виробничого підприємства «Термет» до Новомосковської ОДПІ у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційноїскарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2005 року в задоволені позовних вимог ТОВ НВП «Термет» до Новомосковської ОДПІ у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001642301/0 від 29.09.2004 року про стягнення 31962,64 грн. донарахованого податку на додану вартість та 15981,32 грн. штрафних санкцій та № 0001582301/0 від 29.09.2004 року про стягнення 50414,00 грн. донарахованого податку на прибуток та 25207,00 грн. штрафних санкцій - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001582301/0 від 29.09.2004 року на загальну суму 75621 грн. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач 14.07.2005 року і відповідач 08.07.2005 року звернулися з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14.11.2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2006 року касаційна скарга відповідача прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2007 року касаційна скарга позивача прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження та об'єднано в одне провадження з касаційною скаргою відповідача.

В касаційній скарзі ТОВ НВП «Термет» просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині відмови в задоволені позову посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

В касаційній скарзі Новомосковської ОДПІ у Дніпропетровській області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, пункту 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.1, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, № 0001582301/0 від 29.09.2004 року яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 75621,00 грн. (з них: основний платіж - 50414,00 грн., штрафні санкції - 25207,00 грн.) та № 0001642301/0 від 29.09.2004 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47943,96 грн. (з них: основний платіж - 31962,64 грн., штрафні санкції - 15981,32 грн.) стали результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємством позивача за період з 01.07.2002р. по 31.12.2003р., які були відображенні в акті № 6948/232/203-208-41 від 27.04.2004 року.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001642301/0 від 29.09.2004 року про стягнення 31962,64 грн. донарахованого податку на додану вартість та 15981,32 грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції, виходив з того, що факт здійснення робіт по науково-технічному супроводженню процесів металургійного виробництва на виконання умов договорів між ТОВ НВП «Термет» та ВАТ КДМК «Криворіжсталь» не підтверджується первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001642301/0 від 29.09.2004 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість, виходив з того, що податок на додану вартість станом на день звернення позивача з позовом, не підтверджено у судовому засіданні і доказів фактичного отримання послуг по науково-технічному супроводженню процесів металургійного виробництва утримування позивач суду не надав, отже у нього відсутнє право на податковий кредит.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001582301/0 від 29.09.2004 року яким позивачу було донараховано податок на прибуток та задовольняючи вимоги в цій частині, апеляційний суд посилався на те, що надані позивачем документи свідчать про існування між ВАТ КГМК «Криворіжсталь» та ТОВ «Термет» інших відносин, крім відносин з купівлі-продажу металопродукції, наявність яких в ході зустрічної перевірки фактично не перевірялася.

З такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна оскільки вони зроблені без повного з'ясування всіх обставин справи.

Згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, за визначенням, наведеним в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зазначені положення законодавства не були враховані ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом, первинні документи, які б підтверджували правомірність віднесення витрат по науково-технічному супроводженню та випуску прокату із сталі до валових витрат судами витребувані не були.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Також частиною 4 статті 11 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи положення, закріплені в зазначених нормах чинного законодавства, висновок суду першої інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині, а також висновок суду щодо правомірності віднесення позивачем витрат по науково-технічному супроводженню та випуску прокату із сталі до валових витрат є непереконливими, оскільки обґрунтовуючи свою позицію суди не зазначили в своїх рішеннях докази - первинні документи, на підставі яких ними зроблено такі висновки.

Щодо висновку суду першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційної інстанції про обґрунтованість донарахування податковим органом податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає при фактичній надмірній сплаті Податку на додану вартість в ціні товару покупцем.

Посилання апеляційного суду на те, що право на сформування податкового кредиту пов'язане з фактичною надмірною сплатою ПДВ в ціні товару, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником податку не сплачений, не випливає з положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Питання щодо наявності документів, необхідних для визначення позивачу як податкових зобов'язань так і податкового кредиту судами не перевірялося.

З врахуванням наведеного, рішення судів першої і апеляційної інстанцій не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, згідно з ч.2 ст.227 КАС України, справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ч.2 ст.227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги ТОВ науково-виробничого підприємства «Термет» та Новомосковської ОДПІ у Дніпропетровській області задовольнити частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року - скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/_______________________Шипуліна Т.М.

Судді:/підписи/_______________________Бившева Л.І.

_______________________Брайко А.І.

_______________________Костенко М.І.

_______________________Усенко Є.А.

З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: