17 січня 2013 р.Справа № 2-а-3093/11/2170
Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Анісімов О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Яковлева Ю.В.
судді - Запорожана Д.В.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення №7112941701 від 01.04.2011 року, -
встановиЛА:
ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту - відповідач або ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 7112941701 від 11.03.2011.
Суд першої інстанції своєю постановою від 15 червня 2011 року позов задовольнив.
Скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні №7112941701 від 01.04.2011 року.
ДПІ не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України фізична особа ОСОБА_5 15.04.09 зняла з обліку транспортний засіб для реалізації, а саме автомобіль марки HONDA CIYIS, 2008 року випуску номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2. Зазначений автомобіль, згідно облікової картки приватного АМТ перереєстровано на покупця ОСОБА_7, який проживає за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29.01.09 укладеного через товарну біржу „ВА-БАНК ПЛЮС". Вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу 100 грн.
Згідно звіту від 15.04.09. № 157 (експерт ОСОБА_8.) про незалежну експертну оцінку автомобіля HONDA CIYIS, 2008 року випуску номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_3 вартість автомобіля складає 122279,96 грн.
Реалізація автомобіля HONDA CIYIS, 2008 року випуску номер двигуна НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_3 за таку вартість (122279,96 грн.) підтверджується сплатою до пенсійного фонду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості легкового автомобіля, згідно квитанції від 15.04.09 на суму 3668,40 грн.
На підставі п. 7 ст. 1, п. 8 ст. 4 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", при здійсненні операцій з купівлі-продажу легкового автомобільного транспорту сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 відсотки від об'єкта оподаткування (вартості легкового автомобіля).
У відповідності з пп. "ж" п.1.3 ст.1 Закону України від 22.05.2003 року. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями (далі-Закон №889), дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.
Пунктом 1.18. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби.
Пунктом 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів та самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється зокрема на підставі документів, що посвідчують оцінку транспортного засобу, яка проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у встановленому порядку і має відповідні документи. Реєстрація транспортних засобів за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків.
Спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03р. № 14285/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.03 р. № 1074/8395 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (далі Методика). Зазначена Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів, регламентує загальні принципи, методи оцінки та товарознавчих досліджень, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості транспортних засобів. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення товарознавчих досліджень, зокрема, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки транспортних засобів у випадках передбачених законодавством України або угодами суб'єктів цивільно-правових відносин. Вказана Методика застосовується, зокрема, у разі визначення вартості відокремленого транспортного засобу для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
Преамбулою Закону України від 12.07.2001р. № 2658 „Про оцінку майна, майнових прав та професійне оціночну діяльність в Україні", (далі - Закон № 2658) визначено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи належної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та виконання її результатів.
Відповідно до абзацу 9 статті 7 Закону № 2658, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом.
Статтею 9 Закону № 2658 передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Враховуючи зазначене, доходом платника податку ОСОБА_5 слід вважати дохід від продажу такого транспортного засобу в сумі 122279,96 грн., який розраховується виходячи з оціночної вартості транспортного засобу, визначеної згідно Методики, яка застосовується, зокрема, для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету. Крім цього сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3668,40 грн. (3% від суми вартості легкового автомобіля), згідно квитанції 15.04.09, що підтверджує суму отриманого доходу у розмірі 122279,96 грн.
Крім того, в порушення пп. 8.2.1 п 8.2 ст.8 Закону України № 889, на дату написання акту перевірки, платником податку не подано річну декларацію.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна встановлено статтею 12 Закону №889.
Пунктом 12.1 статті 12 зазначеного Закону визначено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Як виняток із пункту 12.1 цієї статті, при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення (п. 12.2 ст.12 Закону №889).
Оскільки підтвердження сплати (перерахування) суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення фізичною особою до ДПІ не надано, то на думку колегії суддів дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 279 Господарського кодексу України, товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладення біржових угод, виявлення попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Пунктом 8 статті 279 зазначеного Кодексу України визначено, що товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.
У статті 1 Закону України „Про товарну біржу" зазначено, що товарна біржа за своїм правовим становищем має статус юридичної особи і має за мету, зокрема, надання послуг в укладанні біржових угод виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.
Враховуючи, що одним з обов'язків товарної біржі, як це передбачено пунктом 2 статті 280 Господарського Кодексу України та статті 4 Закону України „Про товарну біржу", є регулювання цін на товари, що допускаються до обігу на біржі, оподатковуваний дохід від продажу транспортних засобів, на думку колегії суддів має розраховуватись виходячи з ринкових цін.
З метою визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі -ДТЗ), іх складових у разі відчуження; визначення ДТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; визначення ДТЗ для страхування фізичними та юридичними особами, а також в інших випадках, у разі визначення вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету застосовується Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена наказом міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.03 № 142/2/2092, зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 24.11.03 за № 1074/8395 із змінами, внесеними наказом Міністерства Юстиції України від 08.12.04 № 137/5/2732.
Відповідно до частини 7 статті 279 Господарського кодексу України та частини 3,4 статті 1 Закону України „Про товарну біржу", товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Таким чином колегія суддів вважає, що оскільки товарна біржа не є посередником з продажу, обміну рухомого майна, то вона, відповідно, не може бути податковим агентом (Постанова Верховного Суду - Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду від 14.04.09 № 09/850).
Відповідно до підпункту 8.1.3 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахування чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Згідно з пунктом 17.2 статті 17 зазначеного Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.
Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку у відповідності до вимог статті 18 Закону №889.
Відповідно до пунктів 18.6 і 18.7 статті 18 Закону №889, перевірка достовірних даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.
Таким чином сума несплати платником податку з доходів фізичних осіб під час продажу автомобіля становить 18342,00грн. (122279,96 х 15 : 100 = 18342,00 грн.)
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, оскільки в порушення п. 12.1 ст.12, пп. 8.2.1. п. 8.2, ст. 8 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" Позивач не сплатив податок з доходів фізичних осіб в сумі 18342,00 грн.
Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні, - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення №7112941701 від 01.04.2011 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя Ю.В. Яковлев
суддя Д.В. Запорожан