26 березня 2013 р.Справа № 1570/4863/2012
Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Милосердного М.М.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Гарник А.С.
з участю: представників виробничо-комерційної Фірми "Сем-1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - Бєлайчук Катерини Григорівни, Сазонової Оксани Олександрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за позовом виробничо-комерційної Фірми "Сем-1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У серпні 2012 року виробничо-комерційна Фірма "Сем-1" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ВКФ "Сем-1" у формі ТОВ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (у теперішній час Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби) (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 серпня 2012 року:
· №0001792200 про донарахування податку на прибуток в сумі 139 494 грн. та донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33 914 грн.;
· №0001782200 про донарахування податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 111 863 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 481 грн.;
· №0001541704 про донарахування податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) в сумі 3 982, 95 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 505, 74 грн.;
· № 0000982270 про застосування штрафної (фінансової) санкції згідно ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" в сумі 30 810, 92 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що підприємством на законних підставах було віднесено до складу витрат у р. 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11", та відповідно правомірно сформований податковий кредит з ПДВ, що підтверджено первинними документами, наданими перевіряючим під час проведення перевірки. Крім того, вважає, що ним не було допущено порушення правильності обчислення сплати ПДФО та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15 грудня 2004 року №637.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року адміністративний позов ВКФ "Сем-1" у формі ТОВ задоволений повністю.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі Одеської області ДПС від 01серпня 2012 року №0001792200, № 0001782200, №0001541704, №0000982270.
В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка ВКФ "Сем-1" у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 4053/22-20/25027017 від 19 липня 2012 року та довідка "Про результати планової виїзної перевірки фінансово-майнових операцій ВКФ "СЕМ-1"у формі ТОВ з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року" від 16 липня 2012 року №169/16-30/25027017. Вищезазначеним актом перевірки зафіксовані порушення позивачем:
· пп.5.2.1. п.5.2. ст. 5, пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 14.1.27 п.14.1. ст. 14, пп.139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року на загальну суму 139 494 грн.;
· пп.7.4.4. п.7.4. ст. 7, пп. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.4, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року на загальну суму 111 863 грн.;
· п.162.1 ст. 162, п.163.1 ст. 163, п.164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167, ст. 168 ПК України, в результаті чого встановлена недоплата до бюджету ПДФО в сумі 3 982, 95 грн.;
· пп. 2.6. п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, а саме: підприємством не оприбутковано готівку в касі підприємства на суму 6 000 грн., за порушення якого Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436 передбачені штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
З акту перевірки вбачається, що заниження позивачем податку на прибуток відбулось внаслідок завищення ним валових витрат задекларованих ВКФ "СЕМ-1" у формі ТОВ показників у р. 04.1 Декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11", всього у сумі 542 624 грн., у тому числі: за 3 кв. 2010 року - 213 333 грн., 4 кв. 2010 року - 329 291 грн., оскільки первинними документами, що надані перевіряючим не доведений зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства, а саме: ТОВ ВКФ "Моренго-М"- видаткові накладні №РН-00010753 від 30 серпня 2010 року на суму 112 916, 67 грн., без ПДВ, № РН-00010754 від 30 серпня 2010 року на суму 100 416, 67 грн. без ПДВ, ТОВ "Автобуд-НІКМА2"- акт виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2010 року на суму 8 737, 20 грн. без ПДВ, ПП "Бізнесконтракт"- видаткові накладні № РН-Б00734 від 04 листопада 2010 року на суму 67 500 грн., без ПДВ, № РН-Б302042 від 01 грудня 2010 року на суму 253 054, 10 грн. без ПДВ.
Заниження ПДВ, відповідно до акту перевірки, відбулось позивачем внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними тих самих вищезазначених підприємств контрагентів, оскільки позивачем не доведено, що товари (послуги, роботи) придбані позивачем за цими господарськими операціями були призначені для їх використання в господарської діяльності підприємства позивача.
Відповідно до акту перевірки, недоплата позивачем до бюджету ПДФО в сумі 3 982, 95 грн. відбулась внаслідок виплати грошових коштів за отримані послуги без утримання ПДФО особам ОСОБА_5 в сумі 16 553 грн., сума не перерахованого податку складає 2 482, 95 грн., ОСОБА_6 в сумі 7 000 грн., сума не утриманого податку складає 1 050 грн. та ОСОБА_4 в сумі 3 000 грн., сума не утриманого податку складає 450 грн.
Також з акту перевірки вбачається, що позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 30 810, 92 грн. згідно з ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки", оскільки за перевіряємий період встановлений випадок здавання підприємством позивача готівкових коштів до банку через ОСОБА_7 без оприбуткування готівки в касі підприємства, а саме: здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на загальну суму 6 000 грн. (банківська квитанція №10 від 10 червня 2011 року ПАТ "Креді Агріколь Банк" на суму 6 000 грн., зворотна фінансова допомога від ОСОБА_7.).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення.
Вирішуючи справу в частині донарахування позивачу оскаржуваних сум податків по податку на прибуток та ПДВ, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений факт придбання товарів (послуги, роботи), яки були використані ним для виконання договорів підряду, укладених з ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго", що укладені в межах його господарської діяльності.
Вирішуючи справу в частині правомірності донарахування ПДФО, суд першої інстанції виходив з того, що відносно до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 позивач не є податковим агентом та відповідно на нього не покладено обов'язку щодо нараховування, утримання та сплати цього податку. Крім того, розрахунок позивача ОСОБА_7 є безготівковим, тому відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафу, передбаченого ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки".
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2. ст. 138 ПК України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 14 ПК України, пп. 2.1, 2.5, 2.6. п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України.
В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказується, що підприємством до валових витрат віднесено вартість товарів (робіт, послуг) на підставі первинних документів, зміст яких не доводить зв'язок з господарською діяльністю підприємства. Крім того, перевіркою встановлені факти виплати грошових коштів на користь фізичним особам за отримані послуги без утримання ПДФО та здавання підприємством готівкових коштів до банку через фізичну особу без оприбуткування готівки в касі підприємства.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв до 01 квітня 2011 року та згідно із п. 1 підрозділу 4 ПК України).
Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону).
Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р. II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України).
Згідно з п.7.4.4 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до довідки з ЄДРПОУ, основними видами діяльності за КВЕД позивача є: діяльність у сфері інжинірингу, монтаж іншого електричного устаткування, будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, електромонтажні роботи, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням.
Факт використання позивачем у своїй виробничій діяльності отриманих матеріалів від зазначених контрагентів підтверджується наступними документами: договір підряду з модернізації релейного захисту в РП-15 №11/т-43 від 30 березня 2010 року, укладений між ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго"(Замовник) та ВКФ "СЕМ-1" у формі ТОВ (Підрядник), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту - Модернізація релейного захисту в РП-15 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (згідно з п.2.3. вказаного договору, роботи здійснюються з матеріалів та обладнання Підрядника); договір підряду з модернізації релейного захисту в РП-91 №11/т-45 від 30 березня 2010 року, договір підряду на виконання робіт з реконструкції РП-81 №11-83 від 25 листопада 2010 року, договір підряду на виконання робіт з реконструкції РП- №11-82 від 25 листопада 2010 року, умови яких аналогічні попередньому договору; акти передачі обладнання та акти прийому виконаних будівельних робіт за вказаними договорами підряду, рахунки, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні на придбання у ТОВ ВКФ "Морегно-М", ТОВ "Автобуд-НІКМА", ПП "Бізнесконтракт", договори, укладені з ПП "Бізнесконтракт" та ТОВ "Автобуд-НІКМА", обладнання, виконання робіт, матеріали, перелік яких, якщо порівняти з актами передачі обладнання та прийому виконаних робіт повністю співпадають з тим обладнанням, що використовувалось позивачем для виконання вищенаведених договорів підряду, податкові декларації з ПДВ за спірний період.
Таким чином, саме придбаний товар (послуги, роботи) були використані позивачем для виконання договорів підряду, укладених з ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго", що укладені в межах господарської діяльності підприємства позивача.
Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції що перевіряючи дійшли невірного висновку, що задекларовані позивачем показники в р. 04.1 декларації не підтверджені первинними документами щодо понесення вказаних витрат, у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Крім того, з аналогічних підстав податковим органом було визначено завищення позивачем ПДВ на загальну суму 111 863 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2012 року №0001792200 та №0001782200 підлягають задоволенню.
Щодо донарахування ДПС ПДФО судова колегія зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" та з 01 січня 2011 року ПК України.
Відповідно до п. 17.1 ст. 17 вищенаведеного Закону України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" фізичні особи-підприємця, що обрали спрощену систему оподаткування звільняються від оплати ПДФО.
Також відповідно до пп.14.1.180. п.14.1. ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р.IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 зареєстровані як ФОП, при цьому, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є платниками єдиного податку, а ОСОБА_4 є платником ПДВ.
Вказані ФОП виконували на замовлення позивача певні роботи,а саме:
· ОСОБА_5, ОСОБА_6 в межах своєї господарської діяльності (вид діяльності 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів) виконували замовлення позивача на ремонт та технічне обслуговування автомобілів, що підтверджено відповідними первинними документами;
· ОСОБА_4 в межах своєї господарської діяльності (49.42 надання послуг перевезення речей, 49.41 вантажний автомобільний транспорт) на замовлення позивача надавав йому транспортні послуги, що також підтверджено первинними документами.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що відносно до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 позивач не є податковим агентом та відповідно на нього не покладено обов'язку щодо нараховування, утримання та сплати ПДФО.
Щодо встановлення перевіряючими випадку здавання підприємством позивача готівкових коштів до банку через ОСОБА_7 без оприбуткування готівки в касі підприємства, а саме: здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на загальну суму 6000 грн. (банківська квитанція №10 від 10 червня 2011 року ПАТ "Креді Агріколь Банк" на суму 6 000 грн., зворотна фінансова допомога від ОСОБА_7.) судова колегія зазначає наступне.
Вищезазначена банківська операція здійснена на виконання умов договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 червня 2011 року, укладеного між ВКФ "СЕМ-1" у формі ТОВ (Підприємство) та ОСОБА_7, відповідно до якого Учасник надає Підприємству поворотну фінансову допомогу в розмірі 6 000 грн. шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, а Підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Учасника в установі банку.
Відповідно до пп. 2.1. п. 2 пп. 2.6. п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з отриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України. Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими. (пп. 2.5. п. 2 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи позивач не проводить готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги. Кошти від ОСОБА_7, були внесені на розрахунковий рахунок банку, що відкритий позивачем для подальшого перерахування цих грошових коштів на особовий рахунок ОСОБА_7.
Таким чином, відповідно до приписів пп. 2.5. п. 2. вищезазначеного Положення, такий розрахунок для позивача є безготівковим, тому відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафу, передбаченого ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог далі ВКФ "Сем-1" у формі ТОВ до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 березня 2013 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: