Справа: № 2-а-5542/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
28 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменко В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі Павленко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства «Сандас» відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» на Постанову Окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Сандас» відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2012 року Дочірнє підприємство «Сандас» відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень № 000082320 від 24.01.2012, № 0000072320 від 24.01.2012, № 0000432230 від 17.04.2012 та №0000422230 від 17.04.2012.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того що оскільки позивачем сума дебіторської заборгованості 757755,72 грн. була віднесена до складу адміністративних витрат та в подальшому до складу валових витрат та позивачем не вживалось жодних дій спрямованих на повернення зазначеної дебіторської заборгованості, то позивач повинен був включити зазначену суму дебіторської заборгованості до складу валового доходу.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 20.12.2011 по 26.12.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі направлень №4408/23-20 від 20.12.2011, №4426/23-17 від 20.12.2011, №4410/22-20 від 20.12.2011 та №4411/23-50 від 20.12.2011 та підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до заяви за формою 8-ОПП про ліквідацію від 14.07.2009 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Санданс» Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 29.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 29.12.2011.
В ході перевірки встановлено порушення вимог підпункту 12.1.2 пункту 12.1, підпункту 12.3.6 пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ, підпунктів 159.1.1, 159.1.2 пункту 1589.1 статті 159 Податкового кодексу України, статей 24, 54 Закону України «Про господарські товариства», частини восьмої статті 63, статей 176, 126 Господарського кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 9 917 876 грн., в тому числі за 2-3 квартали 2011 року на суму 9 917 876 грн. та пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2-3 кварталах 2011 року на суму 11943026 грн.
За результатами перевірки складено акт № 6/2-23-20-32105499 від 05.01.2012 на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення, в яких Дочірньому підприємству «Санданс» Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» № 000082320 від 24.01.2011 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2011 року на суму 11 943 026 грн. та № 0000072320 від 24.01.2012 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 9917877 грн. у тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 грн.
06.02.2012 Дочірнім підприємством «Санданс» Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» до Державної податкової служби в місті Києві була подана скарга на податкові повідомлення-рішення № 000082320 від 24.01.2011 та № 0000072320 від 24.01.2012, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 1907/10/12-114 від 05.04.2012 задоволена частково, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000072320 від 24.01.2012 в частині 1,0 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та податкове повідомлення-рішення № 000082320 від 24.01.2011 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на суму 54034,0грн., а в іншій частині податкові повідомлення - рішення залишено без змін.
17.04.2012 на підставі акту перевірки № 6/2-23-20-32105499 від 05.01.2012 та рішення про результати розгляду первинної скарги № 1907/10/12-114 від 05.04.2012 винесено податкові повідомлення-рішення, в яких Дочірньому підприємству «Санданс» Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» № 0000432230 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2011 року на суму 11 888 992 грн. та № 0000422230 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем на загальну суму 9917876 грн.
Як вбачається з п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Апелянт зазначає, що в пункті 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зазначено: розділ ІІI цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.
Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, тобто без врахування будь-яких інших звітних періодів.
Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III ПКУ та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.
Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при складанні декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до ст. 3 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно до ст. 6 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Відповідно до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114 було затверджено нову форму податкової декларації з податку на прибуток, за якою позивачем подавалась податкова декларація з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року. У вказаній декларації рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» розраховується як різниця значення рядка 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» та значення рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування». В свою чергу рядок 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» вираховується як сума рядка 05 «Витрати операційної діяльності, в тому числі:» та рядка 06 «Інші витрати», який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року в свою чергу і є тим від'ємним значенням об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який відповідає даним рядка 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в податковій декларації за І квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 8 «об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((+/-03 -(+/-06) - 07)» задекларована сума -11943026 грн. У рядку 04.9 декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового року» задекларовано суму 11943026 грн.
У податковій декларації за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» задекларована сума 11943026 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності вказано суму - 11888992 грн.
Тобто, сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій у розмірі 11943026 грн., є від'ємним значенням минулого 2010 року.
Позивачем було не правомірно сформовано склад об'єкту оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.
Відповідно до п. 44.1. ст.44. Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».
У відповідності до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим збитки сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності та можуть нараховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 р. до повного погашення такого від'ємного значення.
Таким чином, в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податку, а тому відповідно до п. 4.1.4. ст.4 Податкового кодексу України визнається презумпція правомірності рішень платника податків, а п.56.21. ст.56. Податкового кодексу України вказує, що коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на розрахунковий рахунок ДП «Санданс» у 3-4 кварталах 2008 року надійшли кошти у розмірі 42363446 грн., як внесок в статутний фонд ДП «Санданс», які були внесені засновником - ВАТ «Експериментально-консервний завод «Лебедянський», частка якого у статутному капіталі ДП «Санданс» становить 100%, в бухгалтерському обліку зазначена операція була відображена проводками: Дт 46 Кт 40; Дт 31 Кт 46.
У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності позивач повинен був повернути ВАТ «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» його часту у статутному капіталі, яка становить 42363446 грн., однак зазначені кошти ним не були повернуті.
Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем не було повернуто засновнику - ВАТ «Експериментально-консервний завод «Лебедянський», його частку в статутному капіталі, то він повинен був включити зазначені кошти до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства «Сандас» відкритого акціонерного товариства «Експериментально-консервний завод «Лебедянський» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 02.04.2013 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.