"18" листопада 2011 р. справа № 2а-1281/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого суддя Суховарова А.В. (доповідач)
судді Лукманової О.М. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.11.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про виплату підвищення до пенсії дитині війни
ОСОБА_1 18.10.2010 звернулась до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про виплату підвищення до пенсії дитині війни починаючи з 2006 року.
Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.11.2010 позов задоволений частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду виплачувати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.07.2010.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати. Посилається на те, що в бюджеті не передбачена виплата, яку просить позивачка, і механізм виплати законодавчо не врегульований.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, позивачці встановлений статус «дитина війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинялась.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладалась в такій редакції: «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виникло у позивачки після ухвалення рішень Конституційним Судом України з 09.07.2007 по 31.12.2007 та починаючи з 22.05.2008.
Відповідно до вимог статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак суд першої інстанції повинен був задовольнити позовні вимоги у межах шестимісячного строку від дня звернення до суду, а саме з 18.04.2010. В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Ця норма неконституційною не визнана та почала діяти з 22.07.2011.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетних коштів колегією суддів не приймаються. Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Підвищення до пенсії підлягає виплаті виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.
Скасувати постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.11.2010 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18.04.2010 по 22.07.2011.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 18.04.2010 по 22.07.2011 з урахуванням виплачених сум.
В решті позовні вимоги залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко