"23" грудня 2011 р.справа № 2а-325/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.09.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон №2195-ІV) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст. 6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду справи Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак відповідач був зобов'язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст. 6 вищезазначеного Закону.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до положень ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов подано до суду 09 вересня 2010 року.
На час подання позову вказані правовідносини регулювалися нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах трирічного строку, а саме з 09 вересня 2007 року .
Отже, судом першої інстанції неправомірно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 08.09.2007 року.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 08.09.2007 року та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Керуючись п.4 ч.1 ст.198, ст.ст.203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області -задовольнити частково.
Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-325/11 -скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 08.09.2007 року та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року у справі № 2а-325/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко