"06" грудня 2011 р. справа № 2а-418/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого суддя Суховарова А.В. (доповідач)
судді Лукманової О.М. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі на постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13.05.2010 у справі за позовом Прокурора Вільшанського району в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі про виплату підвищення до пенсії дитині війни
Прокурор Вільшанського району 09.03.2010 звернувся до Вільшанського районного суду Кіровоградської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі про виплату підвищення до пенсії дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та починаючи з 22.05.2008.
Постановою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13.05.2010 позов задоволений. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 28.02.2010.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати. Посилається на те, що в бюджеті не передбачена виплата, яку просить позивач, і механізм виплати законодавчо не врегульований.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, позивачу встановлений статус «дитина війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинялась.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладалась в такій редакції: «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що з часу ухвалення рішень Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду протиправно не виплачувало підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетних коштів колегією суддів не приймаються. Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Підвищення до пенсії підлягає виплаті виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідач не наполягав на застосуванні статей 99, 100 КАС України.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі залишити без задоволення, а постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13.05.2010 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко