"04" серпня 2011 р. справа № 2-464/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги, -
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та змінивши позовні вимоги просила суд визнати неправомірними дії відповідача, щодо не проведення перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої для осіб які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2007-2009 роки. Зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня, в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої для осіб які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2007-2009 роки.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії відповідача, щодо нарахування позивачу щорічної допомоги до 5 травня за 2007, 2008, 2009 роки в розмірі меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (надалі по тексту - Закону №3551). Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2007, 2008, 2009 роки відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону №3551, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої для осіб які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, оскільки воно винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус члена сім'ї померлого НОМЕР_1 (а.с. 2) і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до положень ст.15 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»членам сімей померлих учасників бойових дій, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»положення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2007 рік.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дружинам померлих інвалідів війни здійснюється в розмірі 150 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції застосовував висновки рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, яким визнано, що не відповідає Конституції України, таке положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Враховуючи вищенаведене дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на час виплати вказаної допомоги.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частина 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"
В 2008 році розмір вказаних виплат встановлювався постановою КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої членам сімей померлих інвалідів війни встановлена виплата разової грошової допомоги у розмірі 170 гривень.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» почала діяти в попередній редакції.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскільки на момент розгляду справи, даний позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, до даних правовідносин слід було застосувати положення ч.2 ст. 99 КАС України (яка діяла на момент звернення позивача до суду) якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України (яка діяла на момент звернення позивача до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Таким чином, оскільки позивачем не наведено підстав поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог за 2007 та 2008 роки.
Що стосується позовних вимог по нарахуванню допомоги до 5 травня за 2009 рік колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано було задоволено ці вимоги, оскільки дію ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не було призупинено або змінено, тобто вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року.
Крім того, згідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
З наведеного вбачається, що Закон України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, а надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тобто Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст.ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідач по справі повинен виплатити позивачу щорічну допомогу за 2009 рік з сум мінімальної пенсії за віком на момент виплати.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, оскільки дана справа повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, а позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової державної допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі меншому ніж передбачено ст. 15 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману нею щорічну одноразову державну допомогу до 5 травня, відповідно до ст. 15 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2009 рік, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком встановлених на час виплати у 2009 році, з урахуванням виплаченої суми.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов