Рішення від 28.03.2013 по справі 910/3092/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3092/13 28.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»

До Фізичної особи-підприємця Вишнякова Григорія Юрієвича

Про стягнення 6 334,47 грн

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Вишняков Г.Ю.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6 334,47 грн

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 було порушено провадження у справі № 910/3092/13, розгляд справи призначено на 12.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду, розгляд справи було відкладено до 28.03.2013.

В судове засідання 28.03.2013 позивач своїх представників - не направив, заяв та клопотань через канцелярію суду - не подавав. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 716 від 28.01.2011, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 029,40 грн. Проте, відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 029,40 грн. - основного боргу.

Крім того, враховуючи положення п. 5.3. договору № 716 від 28.01.2011 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, в сумі 215,11 грн., а також, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних, в сумі 89,96 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.03.2013 надав пояснення по суті спору.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик», як постачальником, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Вишняковим Григорієм Юрієвичем, як покупцем, було укладено договір № 716, за умовами якого позивач зобов'язався продавати та постачати відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався купувати та оплачувати товар на умовах визначених цим договором (п. 1.1).

Умовами договору № 716 від 28.01.2011 сторони погодили, що загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору (п. 3.2.). Відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару протягом семи календарних днів з моменту передачі такої партії товару (п. 3.3.).

Позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару за договором № 716 від 28.01.2011 надано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- товаро-транспортну накладну № СРЦ-023047 від 08.08.2012 на суму 375,00 грн. та товаро-транспортну накладну № СРЦ-023882 від 15.08.2012 на суму 3 779,40 грн., в яких міститься посилання як на підставу здійснення поставки товару, на договір № 716 від 28.01.2011, які підписана представниками позивача та відповідача, та посвідчені печатками сторін;

- товаро-транспортну накладну № СРЦ-025594 від 01.09.2012 на суму 1 875,00 грн., яка підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» та посвідчена печаткою позивача, в якій міститься посилання як на підставу здійснення поставки товару, на договір № 716 від 28.01.2011. Разом з тим, в графі «Отримав» міститься підпис, який печаткою не посвідчений.

Загальна сума товаро-транспортних накладних складає 6 029,40 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 716 від 28.01.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар у строк, що встановлений п. 3.3. наведеного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 6 029,40 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.3. договору № 716 від 28.01.2011 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 716 від 28.01.2011, було поставлено відповідачу товар, проте відповідач свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем товару не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 716 від 28.01.2011 лише на суму 4 154,40 грн., а саме за товаро-транспортними накладними № СРЦ-023047 від 08.08.2012 та № СРЦ-023882 від 15.08.2012, в яких міститься посилання як на підставу здійснення поставки товару, на договір № 716 від 28.01.2011, які підписані представниками позивача та відповідача, а також посвідчені печатками сторін.

Подана позивачем, на підтвердження здійснення поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» товару Фізичній особі-підприємцю Вишнякову Григорію Юрієвичу за договором № 716 від 28.01.2011 на суму 1 875,00 грн., товаро-транспортна накладна № СРЦ-025594 від 01.09.2012 містить підпис та печатку лише позивача, в графі ж «Отримав» міститься підпис, який печаткою не посвідчений, будь-які відомості щодо особи, яка вчинила підпис у наведеній товаро-транспортній накладній - відсутні, що суперечить вимогам, що встановлені в частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та унеможливлює змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а тому не може бути прийнята в якості належного та допустимого доказу у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує здійснення поставки товару на суму 1 875,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 4 154,40 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором № 716 від 28.01.2011, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.08.2012 до 13.11.2012, в сумі 215,11 грн. та 3 % річних в сумі 89,96 грн. за період з 16.08.2012 до 13.11.2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та 3 % річних, та встановлено, що при нарахуванні таких позивачем було допущено помилку. Так, зокрема при нарахуванні пені останнім було застосовано облікову ставку НБУ в розмірі 7,75 % річних, яка у заявлений позивачем період (16.08.2012 до 13.11.2012) , на підставі пункту 1 Постанови Правління Національного банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку» від 21 березня 2012 року N 102 вже була змінена з 7,75 % річних на облікову ставку НБУ в розмірі 7,5 % річних.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України здійснення ним на користь відповідача поставки товару на суму 1 875,00 грн. за товаро-транспортною накладною № СРЦ-025594 від 01.09.2012 згідно договору № 716 від 28.01.2011, судом було проведено власні розрахунки суми пені, а також 3 % річних, які мають наступний вигляд.

Договір № 716 від 28.01.2011 Сума заборгованості за товар, на яку нараховується пеняСтрок оплатиПеріод прострочен- ня Подвійна ставка НБУ, з урахуванням Постанови Правління Національного банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку» від 21 березня 2012 року N 102 Сума пені

Товаро-транспор- тна накладна №СРЦ-023047 від 08.08.20123 779,40 грн. До 15.08.201216.08.2012- 13.11.201215 %139,40 грн.

Товаро-транспор- тна накладна №СРЦ-023882 від 15.08.2012 375,00 грн. До 22.08.201223.08.2012 - 13.11.201215 %. 12,76 грн.

Всього: 152,16 грн.

Договір № 716 від 28.01.2011 Сума заборгованості за товар, на яку яку нараховується 3 % річних Строк оплатиПеріод прострочення 3 % річні Сума 3 % річних

Товаро-транспор- тна накладна №СРЦ-023047 від 08.08.20123 779,40 грн. До 15.08.201216.08.2012- 13.11.20123 %27,96 грн.

Товаро-транспор- тна накладна №СРЦ-023882 від 15.08.2012 375,00 грн. До 22.08.201223.08.2012 - 13.11.20123 %2,56 грн.

Всього: 30,52 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних, підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня - 152,16 грн. за період з 16.08.2012 до 13.11.2012 та 3 % річні в сумі 30,52 грн. за період з 16.08.2012 до 13.11.2012.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: основний борг - 4 154,40 грн., пеня - 152,16 грн. та 3 % річні в сумі 30,52 грн. за період з 16.08.2012 до 13.11.2012.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вишнякова Григорія Юрієвича (ідентифікаційний код - 2695001956, місцезнаходження: 04107, м. Київ, провулок Татарський, 8, кв. 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» (код ЄДРПОУ 36001805, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А) 4 154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 40 коп. - основного боргу, 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 16 коп. - пені, 30 (тридцять) грн. 52 коп. - 3 % річних та 1 177 (одна тисяча сто сімдесят сім) грн. 99 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 02.04.2013

Попередній документ
30617855
Наступний документ
30617858
Інформація про рішення:
№ рішення: 30617857
№ справи: 910/3092/13
Дата рішення: 28.03.2013
Дата публікації: 12.04.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: