ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3336/13 27.03.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»
доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія ія «Оранта»
простягнення 50 000,00 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники сторін:
від позивача:Матушевська А.Є.
від відповідача:Заросило Н.В.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - відповідач) про стягнення 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 13.03.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, надав копію сертифікату суб'єкту оціночної діяльності №9520/10 від 13.04.2010 р., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, нада відзив на позовну заяву за змістом якого заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не направлено претензії в досудовому порядку відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в свою чергу ст. 36 п. 36.2 Закону визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання претензії з документами передбаченими ст. 35 Закону. Крім того, представник відповідача відзначив неправомірне врахування ПДВ в заявлену до стягнення суму страхового відшкодування та вказував на необхідність вирахування ПДВ у розмірі 10 000,00 грн. від ліміту відповідальності за полісом АВ/0764718.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
31.01.2012 р. між позивачем та Власюк Світланою Михайлівною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №006-0040703/016НТ, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобіля «Wolkswagen», державний реєстраційний номер АА 8292 КХ.
28.09.2012 р. о 21 годині 40 хвилин на в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вулиць Київської та Святошинської, Пятківський І.В. керуючи автомобілем марки «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 1878 ВТ, під час здійснення маневру повороту ліворуч з вул. Київської на вул. Жулянську, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Wolkswagen», державний реєстраційний номер АА 8292 КХ, який рухався назустріч в напрямку м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2012 року у справі №3-3419/12 водія Пятківського І.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2012 року, адміністративну справу №3-3420/12 відносно водія Власюк С.М. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 29.10.2012 р., складеного ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №9520/10, виданого Фондом Державного майна України 13.04.2010 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Wolkswagen», державний реєстраційний номер АА 8292 КХ, що дорівнює вартості відновлюваного ремонту з урахуванням значення нульового коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 115 846,57 грн.
Страховим актом №42525/1 від 01.10.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Wolkswagen», державний реєстраційний номер АА 8292 КХ, внаслідок ДТП, що сталося 28.09.2012 р. о 21 годині 40 хвилин на в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вулиць Київської та Святошинської, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 113 740,25 грн.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних
витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненної виплати.
Вина Пятківського І.В., який керував автомобілем «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 1878 ВТ, встановлено у судовому порядку.
Цивільна-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 1878 ВТ, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/0764718.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність особи, яка на законній підставі користувалась транспортним засобом «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 1878 ВТ, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/0764718, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
З огляду на положення ч. 2 ст. 12 Конституції України, рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 р., а також мотиви, викладені у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 р. у справі №23/79 позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.
Відтак, звернувшись до суду з позовом про стягнення з відповідача, як страховика винної у ДТП особи, страхового відшкодування в порядку регресу, позивач обрав належний спосіб захисту своїх прав.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи (звіт про визначення вартості матеріального збитку від 29.10.2012 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Wolkswagen», державний реєстраційний номер АА 8292 КХ, становить 115 846,57 грн., а до позивача перейшло право вимоги в межах виплачено страхового відшкодування у розмірі 113 740,25 грн.
Із звіту про визначення вартості матеріального збитку від 29.10.2012 р. та ремонтної калькуляції вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику вказаного транспортного засобу, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 115 846,57 грн., з урахуванням 20 % ПДВ.
Відповідно до п.196.1.3 п. 196.1 ст.196 Податкового кодексу України операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг, оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Києві №7536/10/31-606 від 20.07.2011 р. при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим ПДВ не нараховується і окремим рядком не виділяється.
Враховуючи викладене, суд констатує, що у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкту чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. а) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківський установі, що обслуговує платника податку.
Таким чином, податкові зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку.
Як вбачається із матеріалів справи страхове відшкодування було виплачено позивачем наступним чином: 99 000,00 грн. перераховано за платіжним дорученням №10803 від 12.11.2012 р. на рахунок ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» (СТО) та 14 740,25 грн. за платіжним дорученням №10804 від 12.11.2012 р. на рахунок страхувальника.
Відтак, враховуючи те, що частину страхового відшкодування у розмірі 14 740,25 грн. позивачем було здійснено безпосередньо страхувальнику, суд приходить до висновку про відсутність виникнення податкових зобов'язань у данній частині та зменшення витрат позивача, що має відшкодовувати відповідач на суму ПДВ у розмірі 2 948,05 грн.
Таким чином, позивачем набуто право вимоги до відповідача у розмірі 110 792,22 грн.
Полісом №АВ/0764718 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50 000,00 грн., франшизи 0,00 грн.
Відповідно до п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.
Враховуючи визначені полісом №АВ/0764718 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 50 000,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія ія «Оранта» (01032, м. Київ, просп. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Дата підписання повного тексту рішення - 28.03.2013 р.