Справа: № 2а-2991/11 Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.М.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
08 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 14.06.2011 року, -
У жовтні 2010 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 14.06.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 28.04.2010 року по 28.10.2010 року та з послідуючим нарахуванням та виплатою до того часу, поки дані норми закону будуть чинними, а саме: не змінені, доповнені або скасовані, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу основна і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю мають розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання пов'язаного із аварією на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Окрім того, позивачу згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру основної та додаткової пенсії відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не приписами вищенаведеної постанови уряду.
Окрім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов'язання відповідача проводити в подальшому позивачу виплату основної і додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду, на час розгляду, справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову частково.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 1832, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 14.06.2011 року скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у меншому розмірі ніж встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період з 28.04.2010 року по 14.06.2011 року неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 28.04.2010 року по 14.06.2011 року з урахуванням виплачених коштів.
У решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.