Справа: № 2а-5546/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
04 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О.,Федотова І.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Агросем» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892302/1 від 26.11.2009.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п.) 2, 201 ч. 1 п.) 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, проте невірно зазначив мотивацію та обґрунтування норм матеріального права, які належить застосовувати за даних спірних відносин.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агросем» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009. За результатами перевірки складено акт за № 512/1-23-02-30967207 від 26.08.2009.
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3, пп. 4.5.2 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» що призвело до заниження подану на додану вартість в сумі 1 302 772,00грн. в тому числі за грудень 2008 року на суму 80 145,00грн. та за травень 2009 року на суму 1 221 743,00грн.
У зв'язку із встановленням допущених позивачем порушень законодавства та в результаті адміністративного оскарження ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000892302/1 від 26.11.2009, яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120 218,00грн. в тому числі 80145,00грн. за основним платежем та 40 073,00грн. штрафні (фінансові) санкції.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договорів № ЛНЗ-АС-1-08 від 28.01.2008, № ЛНЗ-АС-2-08 від 01.02.2008, №ЛНЗ-АС-3-08 від 06.02.2008, № ЛНЗ-АС-5-08 від 01.03.2008 у 1 кварталі 2008 року ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» здійснено поставку цукрових буряків ТОВ «Агросем».
При цьому на підставі договорів № 081208-П/ЛНЗ-АС-1-08, № 081208-П/ЛНЗ-АС-2-08, № 081208-П/ЛНЗ-АС-3-08, № 081208-П/ЛНЗ-АС-5-08 від 08.12.2008 про уступку права вимоги ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» (перший кредитор) передав ПП «Прима-аргумент» (новий кредитор) дебіторську заборгованість ТОВ «Агро сем» (боржник) у загальній сумі 17911007,26 грн., яка виникла за вказаними вище договорами поставки.
В подальшому між позивачем та ПП «Прима-аргумент» укладено додаткові угоди до договорів про уступку вимоги, по яким здійснено коригування податкових накладних, виписаних ВАТ «Лебединський насіннєвий завод», а саме здійснено коригування вартості насіння поставленого ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» ТОВ «Агросем» за податковими накладними № 415 від 01.03.2008, № 419 від 07.03.2008, № 451 від 13.03.2008, № 465 від 21.03.2008, № 422 від 07.03.2008, № 453 від 13.03.2008, № 417 від 01.03.2008, № 420 від 07.03.2008, № 461 від 15.03.2008, № 466 від 21.03.2008, № 418 від 07.03.2008, № 450 від 12.03.2008, № 416 від 01.03.2008. В результаті такого корегування вартість поставленого товару за вказаними накладними в адресу покупця збільшено на загальну суму 480870,54 грн. у тому числі ПДВ 80 145,09 грн.
Суд першої інстанції визначив, що операція з переуступки ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» прав вимоги за договором № ЛНЗ-АС-1-08 поставки насіння цукрових буряків від 28.01.2008, № ЛНЗ-АС-2-08 поставки насіння цукрових буряків від 01.02.2008, № ЛНЗ-АС-3-08 поставки насіння цукрових буряків від 06.02.2008, № ЛНЗ-АС-5-08 поставки насіння цукрових буряків від 01.03.2008 відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» є факторингом.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
Так, згідно пунктів 3.3-3.4 договорів № ЛНЗ-АС-1-08 поставки насіння цукрових буряків від 28.01.2008, № ЛНЗ-АС-2-08 поставки насіння цукрових буряків від 01.02.2008, № ЛНЗ-АС-3-08 поставки насіння цукрових буряків від 06.02.2008, № ЛНЗ-АС-5-08 поставки насіння цукрових буряків від 01.03.2008 оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок продавця. Допускається оплата в готівковій формі відповідно до вимог діючого законодавства.
Сторони встановлюють ціну та загальну вартість товару в гривнях, а також визначають їх еквівалент в ЄВРО. Сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити продавцю як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в ЄВРО на офіційний курс гривні щодо ЄВРО на день фактичної оплати. Положення цього пункту застосовуються при зміні офіційного курсу ЄВРО до гривні на 2 і більше відсотки.
Таким чином, в договорах на поставку насіння цукрових буряків чітко визначений механізм встановлення ціни, який використовується на момент оплати.
Корегування податкових зобов'язань продавця і податкового кредиту покупця у зв'язку з переглядом суми компенсації після поставки товару (послуги) регулюється п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Підпунктом 4.5.2 пункту 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.
Відповідно до договору уступки вимоги ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» (Перший кредитор) ПП «Прима-Аргумент» (Новий кредитор) та ТОВ «Агросем» (боржник) уклали договори, зокрема, про те, що Перший кредитор передає, а Новий кредитор приймає дебіторську заборгованість Боржника та стає кредитором по відношенню до Боржника по виконанню грошових зобов'язань за договорами № ЛНЗ-АС-1-08 від 28.01.2008, № ЛНЗ-АС-2-08 від 01.02.2008, № ЛНЗ-АС-3-08 від 06.02.2008, № ЛНЗ-АС-5-08 від 01.03.2008, укладеними між Першим кредитором.
Так, договір про заміну кредитора передбачає право передачі дебіторської заборгованості, а отже можна говорити про передачу прав по договору не повністю, а лише в частині отримання оплати по договору.
Як вже зазначалось вище судом першої інстанції коригування суми податкового кредиту позивачем здійснено на підставі укладених з ПП «Прима-аргумент» додаткових угод, якими і було збільшено вартість поставленого товару фактично отриманого позивачем від ВАТ «Лебединський насіннєвий завод».
У вказаних додаткових угодах між покупцем та новим кредитором здійснюється не перегляд ціни по Договору у зв'язку із збільшенням курсу ЄВРО, а збільшення вартості одиниці продукції. Таким чином, сторони змінили ціну договору, при цьому новий кредитор таких повноважень не мав оскільки угодами чітко визначено розмір заборгованості у гривнях, право на яку отримав новий кредитор.
Крім цього, в матеріалах справи немає відомостей, що після укладення угод була проведена оплата, в тому числі на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає необхідним також зазначити, що в Договорі про уступку вимоги від 08.12.2009 вказана ціна в гривнях і ЄВРО, а додаткова угода укладена того ж місяця. Немає даних про зростання курсу ЄВРО, а відтак правомірності зміни ціни та правильності проведеного розрахунку.
Отже, враховуючи те, що на дату сплати ТОВ «Агросем» за поставлений товар (насіння цукрових буряків) курс Євро не збільшувався, то відповідно відсутні підстави для збільшення вартості придбаного товару, а отже безпідставно укладено додаткові угоди до договорів поставки насіння цукрових буряків між ПП «Прима-Аргумент» та ТОВ «Агросем».
Таким чином, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині мотивації та обґрунтування норм матеріального права, які належить застосувати за даних спірних відносин, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про те, що операція з переуступки ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» прав вимоги за договорами поставки насіння цукрових буряків є факторингом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає (стаття 1077 Цивільного кодексу України).
Істотною умовою договору факторингу є передача права вимоги за плату.
Передача права вимоги від першого кредитора - ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» до другого кредитора - ПП «Прима-Аргумент» була здійснена безоплатно, оскільки в договорах про відступлення права вимоги умова про оплату за передачу права вимоги відсутня, тому передача права вимоги у даному випадку регулюється ст.ст. 513, 514, 516 ЦК України.
Тобто, в даному випадку уступка не є факторингом. Сторони мали право збільшити ціну при розрахунках, але лише у випадках і на умовах, встановлених договором. В договорах на поставку насіння цукрових буряків передбачено перегляд ціни по Договору у зв'язку із збільшенням курсу Євро, а не збільшення вартості одиниці продукції.
У той же час, відповідно до договорів уступки права вимоги визначено розмір кредиторської заборгованості яка переходить до нового кредитора, та не передбачено умов зміни розміру заборгованості.
Посилання представників позивача, що за договором уступки права вимоги до нового кредитора перейшли усі права постачальника за основними договорами не може бути визнано як обґрунтоване, оскільки предметом договорів уступки прав вимоги була саме кредиторська заборгованість у конкретно визначеній сумі, а не обсяг прав чи обов'язків за договорами поставки.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, з урахуванням приписів ст. 159 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому постанова суду - підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем» - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012 - змінити в частині мотивації та обґрунтування норм матеріального права, які належить застосувати за даних спірних відносин.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено: 09.04.2013.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: О.В. Аліменко
І.В. Федотов
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Федотов І.В.