"01" листопада 2011 р.справа № 2а-480/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участі секретаря судового засідання: Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення сум недоотриманої державної допомоги, яка виплачується до 5 травня, -
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2010 рік, у розмірах передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (надалі по тексту - Закону №3551) та стягнути невиплачену допомогу в розмірі 3150,00 грн.
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу, як учаснику бойових дій у відповідних розмірах згідно Закону №3551 за 2010 рік, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірах передбачених ст. 12, 17-1 Закону №3551 за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (а.с. 3) і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551 (в редакції Закону України від 13.03.2007р.) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі: п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 13 Закону №3551 почала діяти в попередній редакції.
Таким чином, оскільки дію ч. 5 ст. 13 Закону №3551, не було призупинено або змінено на 2010 рік, вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було обґрунтовано задоволено позовні вимоги.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до даних правовідносин не може бути застосовано положення ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», що надає право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, оскільки таке право стосується виплат які визначаються залежно від мінімальної заробітної плати. В той час як щорічна допомога до 5 травня визначається з розміру мінімальної пенсії за віком.
Доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі є необґрунтованими, оскільки, позивач перебуває на обліку саме в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а відповідно до ст. 17 13 Закону №3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації -залишити без задоволення.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено 21 листопада 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов