ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 квітня 2013 року 11:08 № 826/1886/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини А1937 (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України)
про зобов'язання скасувати записи в особистій службовій картці, визнання фактів
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про: зобов'язання військової частини А1937 (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) скасувати записи в особистій службовій картці; визнання факту переслідування за подачу письмових заяв та скарг; визнання факту невиконання умов контракту в частині дотримання вимог законодавства.
Позов мотивований тим, зокрема, що позивач вважає безпідставним внесення в його службову картку записів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Як зазначив позивач, жодних порушень дисципліни з його боку вчинено не було, накази про оголошення дисциплінарних стягнень йому не доводились. На думку позивача, притягнення його до дисциплінарної відповідальності, внесення відповідних записів до службової картки свідчать про заплановані дії відносно військовослужбовця ОСОБА_1 та про систематичне переслідування його з боку командування військової частини. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не виконуються вимоги контракту, оскільки його не забезпечено необхідним обмундируванням.
Під час судового розгляду справи, позивач адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, додатково пояснивши, що за час служби у Військовій частині А1937 (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) йому не оголошувалось жодного дисциплінарного стягнення.
Представник відповідача проти позову заперечила, вказавши, що всі дисциплінарні стягнення оголошені ОСОБА_1 згідно з вимогами "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України", на підставі чого були внесені в службову картку позивача. На думку представника, наведене також спростовує доводи ОСОБА_1 про його переслідування командуванням військової частини. Представник відповідача також пояснила, що незабезпечення військовослужбовця речовим майном у повному обсязі носить об'єктивний характер, позаяк відповідне обмундирування було відсутнє в військовій частині.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Між Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0665 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, укладено контракт від 19 квітня 2011 року про проходження громадянином України військової служби в Збройних Силах України.
Наказом командира військової частини А1937 від 17 серпня 2011 року №161 сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1, призначеного наказом Міністерства оборони України від 12 серпня 2011 року №812 на посаду начальника автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування командування Сухопутних військ Збройних Сил України, який прибув з 169 навчального гвардійського центру Сухопутних військ Збройних Сил України, з 17 серпня 2011 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення частини з виплатою грошової компенсації в розмірі вартості набору продуктів, які видаються на приготування обіду - з 18 серпня 2011 року.
Згідно зі службовою карткою ОСОБА_1 (військова частина А1937), яка долучена до матеріалів адміністративної справи, до військовослужбовця застосовувались стягнення:
догана, скоєно 18 липня 2012 року, за особисту не підготовку до занять, усний наказ командира роти від 18 липня 2012 року;
сувора догана, скоєно 04 жовтня 2012 року, за неохайний зовнішній вигляд, будучи черговим парку, усний наказ командира військової частини від 04 жовтня 2012 року;
догана, скоєно 27 жовтня 2012 року, за неприбуття на стройовий огляд, усний наказ командира військової частини від 27 жовтня 2012 року;
догана, скоєно 06 листопада 2011 року, за запізнення на ранкове шикування, усний наказ командира військової частини від 06 листопада 2012 року;
сувора догана, скоєно 26 листопада 2012 року, за неготовність до стройового огляду, усний наказ командира військової частини від 26 листопада 2012 року.
З записами в службовій картці позивач ознайомлювався 25 жовтня 2012 року та 24 грудня 2012 року, про що свідчать відповідні розписки. Наведена обставина сторонами не заперечувалась.
Ухвалою суду від 03 квітня 2013 року адміністративний позов у частині позовних вимог про скасування запису в особистій службовій картці від 18 липня 2012 року залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначено "Дисциплінарним статутом Збройних Сил України", затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту в разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 51 Дисциплінарного статуту встановлено, що на сержантів (старшин) військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення: зауваження (пункт "а"); догана (пункт "б"); сувора догана (пункт "в"); попередження про неповну службову відповідність (пункт "г"); пониження в посаді (пункт "е"); пониження у військовому званні на один ступінь (пункт "є"); пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду (пункт "ж"); позбавлення сержантського (старшинського) звання (пункт "з"); звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю (пункт "и").
За змістом статті 58 Дисциплінарного статуту командир батальйону має право, зокрема робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану. Як пояснила представник відповідача, у даному випадку командир частини прирівняний у повноваженнях щодо накладення дисциплінарних стягнень до командира батальйону.
Статтею 83 Дисциплінарного статуту регламентовано, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Як уже зазначалось, позивач проходив військову службу на підставі контракту від 19 квітня 2011 року про проходження громадянином України військової служби в Збройних Силах України та наказу командира військової частини А1937 від 17 серпня 2011 року №161, яким сержанта ОСОБА_1, призначеного наказом Міністерства оборони України від 12 серпня 2011 року №812 на посаду начальника автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування командування Сухопутних військ Збройних Сил України, з 17 серпня 2011 року зараховано до списків особового складу військової частини. Зі службової картки позивача вбачається, що командиром військової частини на нього накладались дисциплінарні стягнення у вигляді догани, суворої догани.
Таким чином, внесені в службову картку позивача записи про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани та суворої догани відповідають, встановленим статтею 51 Дисциплінарного статуту видам дисциплінарних стягнення, які можуть бути оголошені сержантам, які проходять службу за контрактом та оголошені уповноваженою посадовою особою (командиром військової частини).
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення оголошується сержантам (старшинам) - особисто, на нараді чи перед строєм сержантів (старшин).
Під час судового розгляду справи, позивач пояснив, що йому дисциплінарні стягнення, записи щодо яких відображені в його службовій картці, не оголошувались. У свою чергу, представник відповідача зазначила, що дисциплінарні стягнення накладались на ОСОБА_1 на підставі усних наказів командира військової частини. На підтвердження наведених обставин представник відповідача просила допитати свідків.
Свідок ОСОБА_2, старший лейтенант, показав, що йому відомо про оголошення командиром військової частини дисциплінарних стягнень ОСОБА_1 за порушення форми одягу, за не підготовку до стройового огляду, однак періоду накладення стягнення свідок пригадати не зміг.
Свідок ОСОБА_3, капітан, командир роти, пояснив, що ним позивачу, ймовірно влітку 2012 року, було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани з занесенням до службової картки за неналежну підготовку до занять. Разом з тим, свідок не зміг чітко пояснити в чому полягала непідготовленість позивача, позаяк сплинуло багато часу.
Свідок ОСОБА_4, молодший сержант, повідомив, що на ОСОБА_1 накладались стягнення за порушення форми одягу, однак вказати період накладення стягнення не зміг. Свідок підтвердив, що позивач не прибуває на службу в суботу, коли перед початком робіт проводиться стройовий огляд. Також свідок пояснив, що йому не відомі факти запізнення позивача на службу, запізнення його на шикування та невідомі факти притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за такі проступки.
Щодо заперечень позивача відносно показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повідомлені ними обставини щодо оголошення позивачу догани влітку 2012 року, то суд вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 не зміг пригадати чітко підстав за яких позивачу було оголошено догану, в свою чергу ОСОБА_4 в своїх поясненнях взагалі не вказував про те, що він був безпосереднім свідком оголошення позивачу догани за не підготовленість до занять.
За змістом статті 97 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення можуть оголошуватись як усно так і в письмовому наказі, особисто військовослужбовцю, на нараді чи перед строєм сержантів.
З огляду на особливості оголошення дисциплінарних стягнень, встановлені статтею 97 Дисциплінарного статуту, на підставі усного наказу командира особисто військовослужбовцю або перед строєм, оцінюючи досліджені судом пояснення сторін, письмові докази, покази свідків в їх сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження оголошення позивачу дисциплінарних стягнень на підставі усних наказів командира військової частини: від 04 жовтня 2012 року - сувора догана за неохайний зовнішній вигляд; від 27 жовтня 2012 року - догана за неприбуття на стройовий огляд; від 26 листопада 2012 року - сувора догана за неготовність до стройового огляду.
При цьому судом враховано, що позивач у позовній заяві зазначив про зауваження з боку командира військової частини щодо неохайного зовнішнього вигляду, яке йому зроблено 04 жовтня 2012 року. Також позивач визнав, що він не прибував на службу в суботу, в тому числі й 27 жовтня 2012 року, в день коли проводився стройовий огляд, за що і було оголошено догану. Крім того, в позовній заяві позивач вказав, що він не погоджується з доганою 26 листопада 2012 року, водночас не заперечуючи самого факту накладення дисциплінарного стягнення за неготовність до стройового огляду.
Як убачається з матеріалів судової справи, відповідачем було проведено службове розслідування щодо оголошеної позивачу суворої догани 04 жовтня 2012 року. За наслідками проведення службового розслідування було запропоновано атестаційній комісії розглянути дане питання. Атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді. Наведені обставин спростовують доводи позивача про притягнення його двічі за один і той самий проступок до відповідальності, позаяк висновок атестаційної комісії не є актом, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, за висновком суду, дослідженими судом доказами не підтверджено оголошення позивачу догани 06 листопада 2012 року за запізнення на ранкове шикування. В позовній заяві та під час судового розгляду справи позивач заперечив факт запізнення на ранкове шикування. Свідок ОСОБА_4, допитаний за клопотанням представника відповідача, повідомив, що такі факти йому не відомі. В своїх поясненнях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також не вказували про оголошення позивачу догани за запізнення на шикування.
Представник відповідача в судових дебатах зазначила, що в розмові з командиром військової частини повідомлено, що підставою оголошення позивачу догани 06 листопада 2012 року за запізнення на ранкове шикування слугувало неприбуття на пропозицію командира військовослужбовця на шикування о 08:00 год. Проте ні під час судового розгляду справи, ні під час судових дебатів представник відповідача не заявляла жодних клопотань про надання, витребування, дослідження судом доказів на підтвердження, повідомлених обставин, в той час як суд двічі оголошував перерву в судовому розгляді справи, пропонуючи сторонам надати суду додаткові докази, повідомити про існування таких доказів.
Відповідно до статті 96 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення заносяться до службової картки.
З огляду на встановлені судом обставини щодо підтвердження фактів оголошення позивачу дисциплінарних стягнень на підставі усних наказів командира військової частини: від 04 жовтня 2012 року - сувора догана за неохайний зовнішній вигляд; від 27 жовтня 2012 року - догана за неприбуття на стройовий огляд; від 26 листопада 2012 року - сувора догана за неготовність до стройового огляду, суд вважає правомірним внесення до службової картки ОСОБА_1 інформації про накладення зазначених стягнень. Водночас, внесення запису в службову картку позивача про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі усного наказу командира військової частини від 06 листопада 2012 року за запізнення на ранкове шикування є безпідставним, позаяк такий факт не підтверджено доказами, дослідженими судом під час судового розгляду справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 13 березня 2007 року та підтриманої Вищим адміністративним судом України в аналітичній довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 1 лютого 2009 року, визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача, тому згідно зі статтею 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Під час попереднього судового засідання, 20 березня 2013 року, позивачу було роз'яснено його право змінити відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предмет або підстави позову до початку судового розгляду справу, збільшити або зменшити розмір позовних вимог під час судового розгляду справи на підставі 137 КАС України. Заяв про зміну предмету, підстав позову, збільшення, зменшення розміру позовних вимог до суду подано не було.
За таких обставин, судом здійснено розгляд справи та досліджено обставини, які входять до предмету доказування, виходячи з меж позовних вимог позивача.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
На думку суду записи в службовій картці ОСОБА_1 не є рішенням у розумінні КАС України, позаяк не змінюють, не припиняють прав, обов'язків позивача, не встановлюють обов'язкових правил поведінки для позивача, в даному випадку такі записи є відображенням факту оголошення військовослужбовцю дисциплінарного стягнення.
За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, враховуючи не підтвердження факту оголошення позивачу догани 06 листопада 2012 року, суд вважає, що позовна вимога про скасування записів в особистій службовій картці позивача підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача внести запис до службової картки про недійсність запису про скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку 06 листопада 2012 року, за що йому на підставі усного наказу командира військової частини від 06 листопада 2012 року було оголошено догану за запізнення на ранкове шикування.
Відповідно пункту 2 контракту від 19 квітня 2011 року про проходження ОСОБА_1 військової служби в Збройних Силах України Міністерство оборони зобов'язувалось відповідно до законодавства забезпечувати належні умови для проходження військової служби ОСОБА_1, зокрема додержуватись його особистих прав і свобод та прав членів його сім'ї, включаючи надання пільг, гарантій і компенсацій, установлених законами та іншими нормативними актами України. Під час судового розгляду справи, судом на підставі довідки військової частини А1937 від 02.04.2013 р. №179, що не заперечувалось представником відповідача, встановлено про неотримання ОСОБА_1 речового майна в повному обсязі. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем як військовою частиною, де він проходить військову службу, не дотримано вимог контракту щодо забезпечення військовослужбовця речовим майном, гарантія щодо отримання якого встановлена статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (з наступними змінами та доповненнями).
Разом з тим, враховуючи повноваження адміністративного суду, встановлені статтею 162 КАС України суд вважає, що позовна вимога про визнання факту невиконання умов контракту в частині дотримання вимог законодавства задоволенню не підлягає.
З наведеної підстави не підлягає задоволенню й вимога про визнання факту переслідування за подачу письмових заяв та скарг. Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено переслідування позивача з боку відповідача за подання ним скарг.
Відповідно до частини третьої статті 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно зі статтею 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Як уже вказувалось, ухвалою суду від 03 квітня 2013 року адміністративний позов у частині позовних вимог про скасування запису в особистій службовій картці від 18 липня 2012 року залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду. Разом з тим, ухвалою суду від 03 квітня 2013 року визнано поважними причини пропущення позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про скасування записів в службовій картці від 04 жовтня 2012 року, від 27 жовтня 2012 року, від 06 листопада 2012 року, від 26 листопада 2012 року.
Щодо позовних вимог про визнання факту переслідування за подачу письмових заяв та скарг та визнання факту невиконання умов контракту в частині дотримання вимог законодавства, то суд вважає, що в даному випадку зміст позовних вимог свідчить про триваючий характер спірних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору.
З огляду на те, що сторони не надали доказів понесення ними документально підтверджених судових витрат, підстави для присудження на користь позивача чи відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину А1937 (1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних військ Збройних Сил України) внести запис до службової картки ОСОБА_1 про недійсність запису про скоєння ним дисциплінарного проступку 06 листопада 2012 року, за що йому на підставі усного наказу командира військової частини від 06 листопада 2012 року було оголошено догану за запізнення на ранкове шикування.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець