Справа № 2506/11395/2012 Провадження № 22-ц/795/760/2013 Головуючий у I інстанції: Литвиненко І. В.
Категорія: цивільна Доповідач: Іваненко Л. В.
12 квітня 2013 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі :
Головуючого : Іваненко Л.В.
Суддів :Зінченко С.П., Ішутко В.М.
При секретарі : Шкарупі Ю.В.
За участю: представника позивача - Логвиненко О.В., представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надання послуг з теплопостачання,
ПАТ «Облтеплокомуненерго» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 104305,42 грн., пені в сумі 8504,16 грн., трьох відсотків річних в сумі 1694,05 грн., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 3796,31 грн. В обґрунтування позову вказувало на те, що відповідач в порушення п. 6.5 договору на постачання теплової енергії від 16.08.2010 року не в повному обсязі здійснював оплату наданих підприємством послуг, у зв'язку з чим за період з жовтня 2010 року по 26 грудня 2011 року утворилась заборгованість в сумі 104305,42 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Підставою для скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалених у даній справі судових рішень про задоволення позову ПАТ «Облтеплокомуненерго», було порушення судами вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду справи в аспекті повноважень суду досліджувати всі докази у справі в їх сукупності, надавати їм вірну правову оцінку.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.01.2013 року позовні вимоги ПАТ «Облтеплокомуненерго» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Облтеплокомуненерго» заборгованість за послуги у сфері теплопостачання за період з 01.10.2010 року по 26.12.2011 року в сумі 104305 грн. 42 коп., пеню в сумі 8504,16 грн., три відсотки річних в сумі 1694,05 грн., втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 3796,31 грн., а всього 118299,94 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати дане рішення суду, мотивуючи свою вимогу тим, що послуги з теплопостачання ПАТ «Облтеплокомуненерго» відповідачу фактично не надавались, а висновок суду першої інстанції про надання позивачем послуг з теплопостачання тільки на підставі того, що за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року відповідач не звертався до позивача з претензіями про ненадання послуг, є необґрунтованим та таким, що не відповідає закону, оскільки відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» звернення споживача з претензією до виробника послуг є його правом, а не обов'язком.
Крім того, ОСОБА_3 вказув на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було взято до уваги те, що всупереч вимог п. 12.3 договору на постачання теплової енергії від 16.08.2010 року ПАТ «Облтеплокомуненерго» не направляло актів наданих послуг.
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та відсутність будь-яких доказів на підтвердження надання позивачем послуг, ОСОБА_3 вказував на безпідставність висновку суду про наявність підстав для задоволення позову ПАТ «Облтеплокомуненерго».
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Облтеплокомуненерго», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт надання ОСОБА_3 послуг з теплопостачання та порушення споживачем умов договору на постачання теплової енергії.
Проте, вказаний висновок суду не відповідає матеріалам справи та суперечить положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 16 серпня 2010 року між «Облтеплокомуненерго» та ОСОБА_3 було укладено договір №1-07775 на постачання теплової енергії (а.с.3-5), за умовами якого ВАТ «Облтеплокомуненерго» зобов'язалось виробляти, транспортувати та постачати ОСОБА_3 теплову енергію для підігріву води та опалення нежитлового приміщення, а споживач зобов'язувався сплачувати виробнику за надані послуги за встановленими у договорі тарифами.
Згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною даного договору, об'єктом опалювання є приміщення кафе, площею 760.1 кв.м., що знаходиться по вул. Шевченка, 246-а в м. Чернігові.
Відповідно до п. 6.5 договору розрахунки по договору здійснюються щомісячно до 01 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.
Пунктом 12.3 даного договору передбачено, що контроль та звіт сторін щодо виконання ними своїх обов'язків за цим договором здійснюється шляхом складання та підписання акту про надання послуг.
В пункті 13 договору визначено юридичні адреси сторін, зокрема зазначено, що споживач ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_1 (зворот а.с.4).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 фактично проживає та зареєстрований за даною адресою з листопада 2007 року (зворот а.с.6,18,193), протягом 2007-2013 року місця проживання не змінював.
На підтвердження виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії позивач надав суду примірники актів про надання послуг за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, з жовтня по грудень 2011 року (а.с. 107-116), в яких відсутні погоджувальні підписи споживача.
Інших безспірних доказів надання ПАТ «Облтеплокомуненерго» відповідачу послуг з теплопостачання за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року, позивачем не представлено.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Облтеплокомуненерго» пояснив, що вказані акти про надання послуг ОСОБА_3, на зазначену в договорі адресу фактичного місця проживання споживача, не направлялись, а були направленими простою кореспонденцією за адресою місця знаходження об'єкту опалення.
Доказів про направлення стороні у договорі актів про надання послуг, що згідно з умовами договору є обов'язковим для здійснення споживачем їх оплати, позивачем по справі не представлено.
У зв'язку з наведеним, не можуть бути визнані обґрунтованими посилання позивача на необхідність застосування положень п. 12.3 договору, згідно з якими неповернення споживачем належного виробникові примірника акту про надання послуг свідчить про надання послуг у повній відповідності до умов договору, оскільки акти про надання послуг ОСОБА_3 взагалі не направлялись, що унеможливило їх подальше погодження зі споживачем.
Статтею 526 ЦК України встановлено імперативне правило, згідно з яким зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Зважаючи на те, що у відповідності до приписів статті 627 ЦК України, сторони договору визначились, що контроль за виконанням ними обов'язків за договором здійснюється шляхом складання та підписання актів про надання послуг, ненаправлення виробником споживачу таких актів, відсутність їх взаємного погодження сторонами, дає підстави для висновку про порушення виробником умов даного договору.
Згідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи те, що ПАТ «Облтеплокомуненерго» не представлено суду достовірних та беззаперечних доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_3 послуг з теплопостачання за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року, доказів наявності у відповідача перед позивачем боргу на заявлену в позові суму, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позову ПАТ «Облтеплокомуненерго».
Посилання представника ПАТ «Облтеплокомуненерго» на відсутність претензій з боку ОСОБА_3 з приводу порушення виробником умов договору як на обставину, що підтверджує фактичне отримання споживачем послуг з теплопостачання в передбаченому договором обсязі, ґрунтується на припущенні та не заслуговує на увагу, з огляду на положення статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими направлення претензії виробнику є правом споживача, а не його прямим обов'язком.
За таких обставин, коли судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано дійсні обставини даної справи, що мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Облтеплокомуненерго».
Керуючись ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2013 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надання послуг з теплопостачання відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: