09 квітня 2013 року Справа № 803/774/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,
за участю представника позивача Свириденко З.В.,
представника відповідача Теслюк Н.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора м. Луцька до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Прокурор м. Луцька ( далі - прокурор, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - Департамент, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.12.2012 року, зобов'язати вчинити дії, а саме поновити виплату допомоги при народженні дитини, починаючи з 01.01.2013 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що проведеною перевіркою за зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо незаконного, на його думку, рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про припинення виплати його народженій дитині встановлено, що з 01.01.2013 року ОСОБА_3 припинено виплату допомоги при народженні дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі пропозиції № 53 від 11.12.2012 року головного державного та державного соціальних інспекторів у зв'язку із неможливістю перевірки цільового використання коштів і забезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Вважає, що дане рішення суперечить вимогам законодавства України, а тому підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п.13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», за пропозицією державного соціального інспектора виплата допомоги припиняється лише у випадках, передбачених абзацами 12-16 цього ж пункту до яких відноситься: відмова отримувача допомоги від виховання дитини; нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасове влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, головний державний соціальний інспектор Новоселецька Г.І. та державний інспектор Шаріпова І.B. у пропозиції № 53 від 11.12.2012 року про припинення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 вказали, що підставою для цього є неможливість ними перевірки цільового використання коштів і забезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Таким чином, неможливість перевірки цільового використання коштів не належить до випадків, на підставі яких державний соціальний інспектор вправі ініціювати питання про припинення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 12.12.2012 року та зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради поновити виплату ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини, починаючи з 01.01.2013 року.
В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримала повністю з підстав в ній наведених та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнала повністю в наданих суду письмових запереченнях та поясненнях посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства Враховуючи, що перевірку цільового використання допомоги та умов в яких утримується та виховується дитина здійснити неможливо, та керуючись п.13 Порядку, який передбачає припинення виплати допомоги у разі виникнення інших обставин, виплату допомоги ОСОБА_3 припинено з 01.01.2013 року. Просить суд відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що, 11.12.2012 року головним державним соціальним інспектор Новоселецькою Г.І. та державним інспектором Шаріповою І.B., винесено пропозицію № 53 про припинення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 вказали, що підставою є неможливість ними перевірки цільового використання коштів і забезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, що засвідчено актами обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1. За вказаними адресами дані особи, а також малолітня дитина, на яку ОСОБА_3 призначено соціальну допомогу при народженні дитини (ОСОБА_5) були відсутні.
На підставі вищевказаної пропозиції 12.12.2012 року Департаментом соціальної політики Луцької міської ради прийнято рішенням про припинення з 01.01.2013 року виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3
На вказане рішення Прокурором м. Луцька 04.03.2013 року за № 98-111/вих-13 внесено подання про усунення порушень Закону шляхом скасування рішення про припинення виплати допомоги при народженні дитини та поновлення виплат з 01.01.2013 року.
Листом від 13.03.2013 року № 1113-16/2593 Департаментом соціальної політики Луцької міської ради подання прокурора відхилено.
Згідно ст. 46 Конституції України гарантує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII (далі - Закон України № 2811-XII) цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Статтею 1 Закону України № 2811-XII порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок) допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Судом встановлено, що допомога при народженні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, була призначена відповідачем його батьку ОСОБА_3 з з 01.06.2012 року по 30.06.2014 року.
Пунктом 13 Порядку передбачено, що контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.
З аналізу вищезазначених норм Закону вбачається, що допомога при народженні дитини надається з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, то на одержувача допомоги покладається обов'язок щодо створення таких умов та оскільки така допомога надається за рахунок державного бюджету, держава залишає за собою право здійснювати контроль за використанням відповідних коштів.
З матеріалів справи вбачається, що державним соціальним інспектором Департаменту соціальної політики Луцької міської ради здійснено візит за адресами вказаними ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_7 в заявах про призначення соціальної допомоги, а саме: АДРЕСА_1., та АДРЕСА_3. За вказаними адресами дані особи, а також малолітня дитина ОСОБА_5, на яку ОСОБА_3 призначено соціальну допомогу на момент перевірки відсутні, зі слів сусідів сім'я ОСОБА_3 за вказаними адресами не проживає, що підтверджується відповідними актами обстеження матеріальних та побутових умов громадян і сімей № 1240 від 06.11.2012 року та 20.11.2012 року.
Відповідно до листа Луцької міської дитячої поліклініки від 20.11.2012 року № 770/1.8 ОСОБА_5 оглядався дільничним лікарем двічі (04.07.2012 року та 16.07.2012 року) за адресою: АДРЕСА_1. Даною установою повідомлено, що мама з дитиною проживає в АДРЕСА_2.
Відповідно до Порядку обміну інформацією про припинення виплати допомоги при народженні дитини батькам (опікунам, усиновителям), прийомним батькам та батькам-вихователям, затвердженого спільним .наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 14.04.2008 року № 200/196/1481, у разі, якщо протягом трьох місяців батьки не відвідували дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під спостереженням якого перебуває дитина віком до одного року лікар або ведична сестра зобов'язані невідкладно повідомити про це адміністрацію лікувально-профілактичного закладу. Адміністрація лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини протягом одного робочого дня від часу одержання повідомлення від лікаря або медичної сестри подає структурному підрозділу з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - орган праці та соціального захисту населення) інформацію про таких батьків. На підставі одержаної інформації головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор органу праці та соціального захисту населення разом з представниками управління (відділу) у справах сім'ї та молоді, служби у справах дітей, невідкладно проводять обстеження умов проживання дитини та в разі потреби готують пропозиції щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини.
Згідно листа управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 175 від 24.01.2013 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_2, проживає сім'я ОСОБА_10. Подружжя мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає в м. Луцьку, донька - незаміжня, дітей немає. Сім'я ОСОБА_5 за даною адресою ніколи не проживала.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що відповідно до протоколу № 112 від 08.02.2013 року Самбірської міської дитячої лікарні Львівської області мати ОСОБА_5 здійснює належний догляд за дитиною і регулярно відвідує поліклініку, то суд вважає, що на момент прийняття рішення 12.12.2013 року про припинення виплат з 01.01.2013 року відповідачу не було відомо про місце проживання сім'ї ОСОБА_5 та місце обліку дитини, і тільки через місяць дана довідка надана ОСОБА_3 прокурору до його поданої скарги.
Отже в зв'язку з відсутністю ОСОБА_3 та дитини по місцю проживання відповідач не зміг провести перевірки цільового використання коштів і забезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Суд погоджується з твердженнями відповідача, що ОСОБА_3, отримуючи допомогу при народженні дитини, зобов'язаний використовувати її лише для створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, та надати можливість для проведення державними соціальними інспекторами перевірки, передбаченої п. 13 Порядку.
Відповідно до ст. 11 Закону України № 2811-XII та пунктом 13 Порядку передбачено, що виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини: перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитяни-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, смерті дитини; смерті отримувача допомоги; у разі виникнення інших обставин. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призмі допомогу.
Отже, з аналізу вищевказаної статті вбачається, що виплата допомоги може припинятися у разі виникнення інших обставин, оскільки Департаменту соціальної політики Луцької міської ради був позбавлений можливості перевірити цільове використання коштів і забезпечення ОСОБА_3 допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що Департаменту соціальної політики Луцької міської ради відповідно до вимог Порядку правомірно припинив виплати даної допомоги.
В судовому засіданні прокурор підтвердив, що сім'я ОСОБА_5 проживає за межами Волинської області, однак на його вимогу не може суду та відповідачу вказати місце його теперішнього проживання.
Суд не погоджується з твердженнями прокурора, що при прийнятті рішення про припинення виплати допомоги ОСОБА_3 відповідачем не враховано, ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» порушує гарантовані Конституцією України право на вільний вибір місця проживання та соціальний захист в частині забезпечення малолітньому ОСОБА_5 умов для його повноцінного утримання та виховання, оскільки оскаржуване рішення Департаменту про припинення виплати ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини не містить жодних обмежень щодо свободи пересування та права на вільний вибір місця проживання ОСОБА_3
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 24 пункту 13 Порядку виплата допомоги поновлюється у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
Як встановлено судом з відповідною заявою ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради не звертався.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості винесення 12.12.2012 року рішення про припинення з 01.01.2013 року виплат допомоги при народженні дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд вважає, що рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 12.12.2012 року про припинення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже позовні вимоги прокурора не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 3,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, суд
В задоволенні адміністративного позову Прокурора м. Луцька до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 12.12.2012 року та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 12 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський