Справа № 222/1770/2012 Провадження № 22-ц/772/1028/2013Головуючий в суді першої інстанції:Задорожна Л.І.
Категорія: 23Доповідач: Медвецький С. К.
"12" квітня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
головуючого: Медвецького С.К.,
суддів: Чорного В.І., Сороки Л.А.,
при секретарі: Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому cудовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу СВК «Сокирянський» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до СВК «Сокрянський» про визнання недійсним договору оренди землі, -
встановила :
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 4,0193 га, яка розташована на території Сокирянської сільської ради.
У вересні 2012 року йому стало відомо про те, що ним укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років з СВК «Сокирянський», однак даного договору оренди земельної ділянки він не підписував, а також нікого не уповноважував на укладення договору.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ним та СВК «Сокирянський» с. Сокиряни Теплицького району.
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 11 березня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано договір оренди землі від 12 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянський», зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 04 травня 2011 року за № 052370004000783, недійсним.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням СВК «Сокирянський» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, по суті позовних вимог.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, районний суд виходив із того, що відсутнє волевиявлення позивача на встановлення його цивільних прав та обов'язків щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебуває у його власності.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом установлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 6).
12 січня 2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянький» укладено договір оренди землі № 229 строком на 5 років (а.с. 7-8). Указаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 04 травня 2011 року за № 052370004000783.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За змістом ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За правилами частини 1 стаття 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
У частині 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Із висновку судової - почеркознавчої експертизи № 2215/2216/12-21 від 17 січня 2013 року видно, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» у примірниках договору оренди землі від 12 січня 2011 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Крім того, вказаний висновок узгоджується із показаннями свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що вона підписала договір оренди від імені свого чоловіка ОСОБА_2
Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при підписані договору оренди відсутнє волевиявлення позивача ОСОБА_2 на встановлення його цивільних прав та обов'язків щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебуває у його власності, оскільки доведено, що позивач не підписував договір оренди землі від 12 січня 2011 року та не надавав відповідних повноважень іншій особі на його підписання.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 1 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Пленуму Верховного Суду України в Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді справ про визнання право чинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, оскільки відсутність волевиявлення учасника правочину є самостійною підставою для визнання його недійсним.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги СВК Сокирянський» безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу СВК «Сокирянський» відхилити.
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 11 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: С.К. Медвецький
Судді: В.І. Чорний
Л.А. Сорока
З оригіналом вірно :