11.04.2013 238/360/13-ц
Справа № 2/238/343/13
11 квітня 2013 року Новоазовський районний суд Донецької області
в складі: судді - Бєльченко Л.А.
при секретарі - Нуйкіній В.М.,
з уч. представника позивача -ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Харцизський трубний завод» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв*язку,
13.02.2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, зазначаючи, що між ВАТ « Харцизський трубний завод» та відповідачем, як співробітником підприємства, було укладено угоду № 540/36437 від 05.10.2009 року щодо надання послуг мобільного зв'язку з метою виконання посадових обов'язків.
На виконання умов угоди позивач передав відповідачу сім-карту № 8938001470007878108 з телефонним номером 80504720131 та надав послуги мобільного зв'язку у межах пакету з встановленим лімітом 100 грн на місяць. При цьому на виконання п.2.1.2 угоди, відповідач надав письмову заяву щодо утримання із його заробітної плати витрат по мобільному зв'язку, що перевищують встановлений ліміт.
Однак, звільнившись 29.10.2012 року за власним бажанням, ОСОБА_2В не повернув надану картку та продовжив користуватися послугами мобільного зв'язку вже не перебуваючи у трудових відносинах з позивачем, тобто використовував мобільний зв'язок не за метою виконання посадових обов'язків.
Відповідно до вимог п.2.2.3 Угоди відповідач зобов'язався у випадку звільнення протягом 3-х днів з моменту підписання Наказу про звільнення, відшкодувати у повному обсязі витрати по оплаті вартості послуг мобільного зв'язку, отриманих відповідачем поза встановленим лімітом.
В період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року відповідачем було використано мобільний зв'язок поза пакетом (тобто встановленим лімітом 100, 00 грн.) на суму 8161,38 грн (без ПДВ), у період з 01.11.2012 року по 07.11.2012 року (тобто дату блокування sim-карти №8938001470007878108 за заявою позивача) - на 3268,10 грн. (без ПДВ), всього 11429, 48 грн. (без ПДВ), а разом з ПДВ 13715,38 грн.
Проте, не зважаючи на вимоги угоди, при неодноразовому відвідуванні відповідача співробітниками позивача за місцем його проживання з метою спонукання до відшкодування заборгованості по мобільному зв'язку, відповідач категорично відмовився її відшкодовувати.
Тому позивач просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Харцизський трубний завод» суму заборгованості у розмірі 13 715,38 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 229,40 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що він дійсно працював в ПАТ «Харцизський трубний завод». На підставі договору від 05.10.2009 року йому була видана сім-карта для використання з метою виконання посадових обов*язків з встановленим лімітом - 100 грн на місяць. Проте, звільнившись з роботи 29.10.2012 року, він здав сім-карту, виконавши умови договору. Тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між ВАТ « Харцизський трубний завод» та відповідачем, як співробітником підприємства, було укладено угоду № 540/36437 від 05.10.2009 року щодо надання послуг мобільного зв'язку з метою виконання посадових обов'язків (а.с.8,9).
Судом встановлено, що позивач передав відповідачу сім-карту № 8938001470007878108 з телефонним номером 80504720131 та надав послуги мобільного зв'язку у межах пакету з встановленим лімітом 100 грн на місяць. При цьому відповідач надав письмову заяву щодо утримання із його заробітної плати витрат по мобільному зв'язку, що перевищують встановлений ліміт (а.с.7).
Також судом встановлено, що звільнившись 29.10.2012 року за власним бажанням, ОСОБА_2В не повернув надану картку та продовжив користуватися послугами мобільного зв'язку вже не перебуваючи у трудових відносинах з позивачем, тобто використовував мобільний зв'язок не за метою виконання посадових обов'язків, що підтверджується довідковою інформацією про надані послуги (а.с.10-21).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог п.2.2.3 Угоди відповідач зобов'язався у випадку звільнення протягом 3-х днів з моменту підписання Наказу про звільнення, відшкодувати у повному обсязі витрати по оплаті вартості послуг мобільного зв'язку, отриманих відповідачем поза встановленим лімітом.
Враховуючи , що судом встановлено факт невиконання угоди між сторонами з боку відповідача, з останнього має бути стягнуто сума заборгованості за послуги мобільного зв*язку з ПДВ в розмірі 13 715,38 грн. , що підтверджується довідковою інформацією про надані послуги.
Слід зазначити, що суд критично ставиться до заперечень відповідача проти позову , оскільки ніякими належними доказами в судовому засіданні вони не доведені.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача у розмірі - 229,40 гривень.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 209, 213-215, 88 ЦПК України, ст.ст. 526 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « Харцизський трубний завод» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Харцизський трубний завод» заборгованість у розмірі 13 715( тринадцять тисяч сімсот п*ятнадцять ) гривень 38 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Харцизський трубний завод» судовий збір у розмірі - 229 гривень 40 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя - Бєльченко Л.А.