Справа № 232/3827/2012 Провадження № 22-ц/772/1085/2013Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1
Категорія: 57Доповідач: Медяний В. М.
Апеляційного суду Вінницької області
від 08 квітня 2013 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Медяного В.М.,
Суддів : Жданкіна В.В., Пащенко Л.В.,
При секретарі : Агеєвій Г.В.,
За участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці матеріали цивільної за позовом ОСОБА_2 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Стоун", ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності правочину (реституцію),
за апеляційною скаргою представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2012 року,-
В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Стоун" про застосування наслідків недійсності правочину(реституцію). Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Замостянського відділу ДВС ВМУЮ на його користь грошові кошти в сумі 210 000 гривень в якості застосування наслідків недійсності прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, шляхом списання цих коштів за рахунок коштів державного бюджету органом Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
Посилається на те, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 05.09.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.10.2012 року було задоволено позов ОСОБА_6 та визнано недійсними прилюдні торги, на яких він був переможцем з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4, а саме квартири АДРЕСА_1, проведенні ТОВ «Кей Стоун» філія «Кей Стоун» Вінниця та оформлені відповідним протоколом за №VII180517-464-01 від 15.09.2011 року (а.с.1).
В грудні 2012 року, в ході розгляду справи, позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких ОСОБА_2 просить зобов'язати Замостянський відділ ДВС ВМУЮ відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-999-2009 від 30.07.2009 р., виданого Замостянським районним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» борг в сумі 169 785,94 грн., а також повернути до первісного стану квартиру АДРЕСА_1, а саме поновити дію заборон та арештів, накладених Замостянським ВДВС ВМУЮ на вищевказану квартиру та які діяли з моменту проведення прилюдних торгів від 15 вересня 2011 року. Зобов'язати Замостянський відділ ВДВС ВМУЮ організувати проведення повторних прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4
Також позивачем у вступній частині вказаної заяви, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зазначено ОСОБА_4
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2012 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 Ухвалу звернуто до негайного виконання (а.с.30).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції від 27.12.2012 року скасувати та постановити нову з цього питання, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначає, що ухвала суду є незаконною, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися до суду, прийшла до висновку, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу від 27 грудня 2012 року про забезпечення позову, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст.4, 151-153 ЦПК України та роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р., виходив з того, що предметом позовних вимог по даній цивільній справі є квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 На даний момент з вказаного майна знято всі арешти та заборони щодо його відчуження, а тому є ризик втрати вказаного майна, що в свою чергу приведе до ускладнень виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру, власником якої є ОСОБА_4
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення даного питання. Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Так, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову є процесуальною дією суду, право на вчинення якої надано суду статтями 151 - 152 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту.
Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Однак, згідно з ч.3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності в даному випадку забезпечення вказаного позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2012 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:підпис. В.М. Медяний
Судді:підписи. В.В. Жданкін
Л.В. Пащенко
З оригіналом вірно.
Суддя: