Справа № 375/279/13-ц
Провадження № 2/375/123/13
08.04.2013 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор», третя особа - управління Держкомзему у Рокитнянському районі Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» до ОСОБА_2, третя особа - відділ Держземагенства у Рокитнянському районі Київської області про визнання договору оренди земельної частки (паю) дійсним,-
Позивач звернувся із вказаним позовом мотивуючи тим, що він є власником земельної ділянки у відповідності до державного акту від 28.08.09 площею 3,985 га і розташованої на землях Ольшаницької сільської ради. Земельна ділянка успадкована після дядька ОСОБА_3, який помер 20.10.07. У квітняі2007 року до позивача звернувся керівник ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» ОСОБА_4 з пропозицією укласти договір оренди вказаної земельної частки (паю), що він і зробив, підписавши договір оренди належної на той час дядькові земельної ділянки від свого імені. Договір оренди на руки він не отримав. В грудні 2012 року він отримав копію договору у третьої особи і після ознайомлення з ним виявив, що у договорі відсутні істотні умови, передбачені Законом України «Про оренду землі», а саме - відсутня орендна плата із зазначенням її розміру. Також договір оренди земельної частки (паю) підписав позивач, хоча на той час живим був його дядько - власник землі. Позивач набув право власності на земельну ділянку тільки 28.08.09 після отримання державного акта. Просить визнати недійсним договір оренди від 05.04.07, укладений між ним та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» та поновити строк позовної давності, так як про порушення його прав він дізнався тільки у грудні 2012 року.
Відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання договору оренди земельної частки (паю) дійсним, мотивуючи тим, що 05.04.07 між сторонами був укладений договір оренди земельної частки (паю), який зареєстрований 07.10.08. Кожного року позивач отримує згідно умов оренди плату за користування землею. Після отримання у спадщину вказаної земельної ділянки 22.04.2008 та державного акту від 28.08.09 позивач за первинним позовом продовжив отримувати плату за оренду землі і наміру розірвати договір після зміни власника не виказав. Вважає, що в даному випадку необхідно визнати договір оренди земельної частки (паю) від 05.04.07 незалежно від зміни власника земельної ділянки дійсним та відмовити в задоволенні первинного в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.
В судовому засіданні позивач за первинним позовом підтримав свої позовні вимоги та уточнив, що в договорі оренди вказана сума орендної плати - 900 грн., але він не зрозумів, це щомісячна плата чи щорічна, тому вважає, що це є істотною умовою. Крім того, на порушення закону, він уклав від свого імені договір оренди земельної частки (паю), яка на той час належала іншому власнику - ОСОБА_3, який був хворий і не міг підписати договір, хоча і не заперечує отримання орендної плати, починаючи з 2007 року. Після отримання 28.08.09 державного акта на орендовану земельну ділянку знав, що має право розірвати чи переукласти договір оренди належної вже йому земельної ділянки, але не зробив цього, так як його задовольняли умови орендної плати. Зараз хоче самостійно обробляти земельну ділянку і тому просить визнати недійсним договір оренди від 05.04.07 та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представник відповідача за первинним позовом суду пояснила, що дійсно, 05.04.07 між сторонами був укладений договір оренди земельної частки (паю), належної на той час померлому ОСОБА_3. Позивач з 2007 року отримує орендну плату, яка була спочатку визначена в договорі оренди, а згодом індексована. За орендну плату відповідач сплачує податки, що підтверджено наданими суду документами. Після отримання державного акта 28.08.09 позивач не розірвав і не переуклав даний договір, а продовжував отримувати орендну плату, тобто представник вважає, що є підстави для визнання первинного договору оренди земельної частки (паю) дійсним і просить відмовити в задоволенні первинного позову в зв»язку із спливом позовної давності.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, до суду не з»явився, про причини неявки не повідомив та не подав заяви про слухання справи без його участі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач за первинним позовом є власником земельної ділянки згідно державного акта від 28.08.09 площею 3,985 га і розташованої на землях Ольшаницької сільської ради. Земельна ділянка успадкована ним після ОСОБА_3, який помер 20.10.07. 05 квітня 2007 року позивач уклав із ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» в особі керівника ОСОБА_4 договір оренди вказаної земельної частки (паю), для чого підписав договір оренди належної на той час дядькові ОСОБА_3 земельної ділянки від свого імені, так як той за станом здоров»я не міг цього зробити. Позивач стверджує, що договір оренди на руки він не отримав, а отримав тільки у грудні 2012 року у третьої особи. Вважає, що у договорі відсутні істотні умови, передбачені Законом України «Про оренду землі», а саме - відсутня орендна плата із зазначенням її розміру, а вказана сума 900 грн. нічого не говорить. Також договір оренди земельної частки (паю) підписав позивач, хоча на той час живим був його дядько - власник землі. Позивач набув право власності на земельну ділянку тільки 28.08.09. В зв»язку з цим просить визнати недійсним договір оренди від 05.04.07, укладений між ним та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» та поновити строк позовної давності, так як про порушення його права він дізнався тільки у грудні 2012 року.
В свою чергу представник відповідача просить визнати дійсним договір від 05.04.07, укладений між сторонами про оренду належної зараз позивачу земельної ділянки, так як він погодився на умови оренди після набуття права власності на земельну ділянку і не розривав даний договір.
У відповідності до ч.5 ст.126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованої відповідно до закону.
Згідно зі ст.16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998: «Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.»
Статтею 13 вказаного Закону визначено поняття договору оренди землі, відповідно якого «Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.»
Згідно ст.14 даного Закону « Договір оренди землі укладається у письмовій формі…».
У відповідності до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» : «З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв»язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення сторін».
Таким чином, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір оренди, в якому зазначено прізвище позивача, в той час як власником земельної ділянки на той час був ОСОБА_3, тобто інша особа, був укладений з порушенням діючого законодавства.
При прийнятті спадщини 22.04.08 після померлого ОСОБА_2, а потім після отримання 28.08.09 державного акта на землю позивач набув статус власника земельної ділянки, тому дія договору оренди земленьної ділянки припинилася і переукладення нового договору можливе було тільки за його згодою.
В той же час позивач не використав своє право і продовжив отримувати орендну плату за оренду належної вже йому земельної ділянки, тобто визнав дійсність правочину, хоча і укладеного з порушенням закону і тільки 18.02.13 звернувся до суду із позовом про визнання договору оренди від 05.04.07 недійсним.
У відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Преставник відповідача подала до суду заяву про застосування позовної дасності до вказаного спору і в судовому засіданні усно підтвердила свою заяву, так як договір оренди був укладений між сторонами 05.04.07, а державний акт на вказану земельну ділянку позивачем отриманий 28.08.09, тобто більше трьох років до часу подання позовної заяви.
Позивач в судовому засіданні не вказав на поважність причин пропуску позовної давності, так як його основною причиною є отримання копії державного акта у грудні 2012 року, з якого він почав рахувати позовну давність.
На думку суду, позовна давність почалася з дня отримання позивачем державного акта на земельну ділянку 28.08.09, так як він з 05.04.07 знав про підписання ним договору оренди земельної ділянки, належної іншій особі і не переуклав чи розірвав договір оренди і до грудня 2012 року не виказував наміру отримати договір оренди, який є тільки відображенням волевиявлення сторін.
Керуючись ст.126 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст..ст.257, 267 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор», третя особа - управління Держкомзему у Рокитнянському районі Київської області про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) № 681 від 05.04.2007 року.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» до ОСОБА_2, третя особа - відділ Держземагенства у Рокитнянському районі Київської області про визнання договору оренди земельної частки (паю) № 681 від 05.04.2007 року дійсним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовлено 11.04.13.
Суддя