2/754/336/13
Справа № 2603/11289/12
Іменем України
08.04.2013 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі Маковецькій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю,
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Київської міської ради, в якому (після уточнень) просила встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.04.2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 рік з ОСОБА_3; визнати за нею право спадкування 4-ї черги за законом, після померлого ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що була познайомилась з ОСОБА_3 у 2005 році в приміщенні ЖЕК № 302, з квітня 2006 року вони почали проживати разом в квартирі АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільні інтереси та спільних друзів. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 відповідачка ОСОБА_2 з метою заволодіння квартирою померлого вигнала її з квартири і забрала паспорт померлого, написавши розписку. Позивачка зазначила, що встановлення даного факту необхідно їй як спадкоємцю 4 черги для оформлення спадщини.
ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом в якому просила в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити та встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Свої вимоги позивачка за зустрічним позовом обґрунтувала тим, що 17.05.1978 року між нею та ОСОБА_3 був укладений шлюб. 19 липня 1994 року вона, ОСОБА_3 та його мати ОСОБА_5 приватизували квартиру АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_5 її частка в вищевказаній квартирі була успадкована ОСОБА_3. 14.02.2003 року вона подарувала 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3.04 березня 2003 року шлюб між ними було розірвано. Декілька років після розлучення вони не підтримували жодних стосунків, однак наприкінці 2006 року почали спілкуватись і після нового року 2007 року остаточно відновили стосунки, вона переїхала до квартири АДРЕСА_1. В 2008 році стан здоров'я ОСОБА_3 різко погіршився. Протягом 2012 року ОСОБА_3 був лежачим хворим, який потребував цілодобового догляду. Протягом спільного проживання сторонами була придбана побутова техніка, ОСОБА_2 заповнювала та оплачувала квитанції за комунальні послуги та електроенергію. У момент смерті ОСОБА_3 вона перебувала в квартирі АДРЕСА_1, отримувала свідоцтво про смерть, організовувала та оплачувала поховання ОСОБА_3 Заперечуючи про задоволення позову ОСОБА_1 позивачка за зустрічним позовом пояснила, що дану особу вона бачила лише раз, вже після смерті ОСОБА_3 За деякий час до своєю смерті ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_6 про укладення договору довічного утримання та передав оригінали документів на квартиру АДРЕСА_1. В подальшому ОСОБА_3 відмовився від укладення даного договору і просив ОСОБА_6 повернути документи, однак останній затягував повернення документів, що призвело до необхідності звернень до правоохоронних органів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'являлась, її представники позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
ОСОБА_2 протягом судового розгляду підтримала вимогу зустрічного позову, проти задоволення вимог позову ОСОБА_1 заперечувала в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Представники ОСОБА_2 позов довірителя підтримали в повному обсязі, наголосивши на доведеності її вимог показами свідків і відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_7 у зв'язку з їх нечіткістю, великою кількістю протиріч.
Представник Київської міської ради проти задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував, просив в їх задоволенні відмовити. В поданій суду заяві просив справу слухати за його відсутності.
Судом встановлено, що 17.05.1978 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2. уклали шлюб. (а.с.225 том 1)
04 березня 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвали шлюб. (а.с.232 том 1)
ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Києві у віці 68 років помер ОСОБА_3 Причиною семерті стала хронічна серцево - судинна недостатність. (а.с.8, 209, том 1)
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1, свідоцтва про право на спадщину за законом та договору дарування від 14.02.2003 року ОСОБА_3 був власником квартири АДРЕСА_1. (а.с.5,6,7 том 1)
Державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори була відкрита спадкова справа № 430/2012 щодо померлого ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 07 липня 2012 року № 1139 та ОСОБА_2 від 16.07.2012 року № 1223. Постановою державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори Ларіною О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с.34-49 том 1)
28.06.2012 року СДІ Деснянського РУГУ МВС України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за результатами перевірки заяви ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за ст. 357 КК України . (а.с.113-160 том 1)
27.09.2012 року О/у ВКР Деснянського РУГУ МВС України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за результатами перевірки заяви ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за ст. 357 КК України, якою було встановлено, що ОСОБА_1 протягом останніх семи років спільно проживала та вела господарство з ОСОБА_3.(а.с.160-191 том 1)
05.07.2012 року СДІ Деснянського РУГУ МВС України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за результатами перевірки заяви ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за ст. 115 КК України . (а.с.192-210 том 1)
В ході судового розгляду судом були допитані свідки сторони позивача - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які підтвердили факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2007 року, фактично подружжя проживало і за адресою АДРЕСА_1 - квартира ОСОБА_3 і за адресою: АДРЕСА_2 - квартира ОСОБА_1 Додатково пояснили, що ОСОБА_1 опікувалась здоров'ям ОСОБА_3, зверталась до лікарів Свідки охарактеризували ОСОБА_3 як приємного, інтелігентного, різностороннє обізнаного чоловіка, приємного в спілкуванні. ОСОБА_11 було надано доручення для збору документів та підготовки до укладення договору довічного утримання між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 Даний свідок пояснила, що ОСОБА_3 проживав однією сім'єю саме з ОСОБА_1, однак за декілька днів до своєї смерті повернувся до квартири АДРЕСА_1 і доручення замість нього підписала саме його колишня дружина ОСОБА_2
В ході судового розгляду судом були допитані свідки сторони позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які надали дещо суперечливі пояснення щодо особистості ОСОБА_3 Так ОСОБА_19 повідомила про те, що у неї та ОСОБА_3 були досить добрі стосунки, вони ходили в гості один до одного. В той час, як інші свідки зазначили, що ОСОБА_3 був людиною нелюдимою, ні з ким не вітався і забороняв це робити ОСОБА_2, двері квартири не відчиняв навіть у випадку залиття сусідів. Свідок ОСОБА_20 повідомив, що був другом ОСОБА_3 з 2005 року, в квартирі АДРЕСА_1 був періодично, допомагав при купівлі телевізора та встановленні пральної машини. В квартирі проспекту АДРЕСА_1 бачив ОСОБА_2
Відповідно до положень ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з квітня 2006 року по червень 2012 року та враховуючи відсутність інших спадкоємців, які б заявили своє право на спадок померлого та те, що встановлення даного факту необхідно для отримання заявником спадщини як спадкоємцю четвертої черги, то позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вимога зустрічного позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Протягом судового розгляду стороною позивача за зустрічним позовом не було надано достатніх доказів на підтвердження поновлення між колишнім подружжям ОСОБА_3 за сплином чотирьох років після розлучення спільного проживання однією сім'єю
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на викладене, враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат на користь позивача чиї вимоги були задоволені частково з Київської міської ради.
Керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 179, 202, 209, 212 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квітня 2006 року по червень 2012 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Стягнути з Київської міської ради та на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3219 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: