73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
13.12.2006 Справа № 10/296-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева"
до Приватного підприємства "Охоронна компанія "Кріс-Херсон"
про стягнення 19313 грн. 83 коп.
за участю
представників сторін:
від позивача - Петровський І.Й. - ю/к;
від відповідача - Андрусенко Ю.А. - заст.директора;
08 вересня 2006 року між ПП «Охоронна компанія «Кріс-Херсон" і ВАТ «Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" було укладено Договір № 31/06-А про надання послуг охорони.
Згідно з п.1.1. Договору, Замовник доручає Охороні, а Охорона приймає на себе зобов'язання по наданню послуг комплексної охорони на об'єктах Замовника і недопущення несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію ВАТ «ХСРЗ імені Куйбишева" за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1. Згідно з п. 1.2. Договору, режим охорони за домовленістю сторін визначається у період з 18 год. до 6 год. щоденно, у кількості двох працівників охорони.
У своєму позові Позивач стверджує, що в ніч з 15 на 16 вересня 2006 року у місці несення служби працівниками ПП «Охоронна компанія «Кріс-Херсон" в районі постілей збирання секцій офісно-культурного центру було викрадено металеві заготовки деталей офісно-культурного центру на загальну суму 19 313,83 грн., яку просить стягнути з відповідача, посилаючись на ст. 1166 та 1172 ЦК України та стверджуючи, що відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану його працівниками під час виконання службових обов'язків.
В даному випадку вважає що працівники відповідача недбало виконували обов'язки по охороні об'єкту, що призвело до крадіжки деталей.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг охорони від 08.09.06 р. № 31/06-А. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору "Замовник" доручає, а "Охорона" приймає на себе зобов'язання по наданню комплексної охорони на об'єктах "Замовника" і недопущення несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію "Замовника".
Відповідно до п. 1.2 договору та дислокацією режим охорони визначається у період з 18 годин до 6 годин щоденно, у кількості двох працівників охорони.
Укладаючи договір № 31/06-А від 08.09.06 р., сторони обумовили, що "Охорона" несе матеріальну відповідальність за збитки, завдані "Замовнику" з причин невиконання або неналежного виконання нею договірних обов'язків. При цьому вина "Охорони" повинна бути встановлена інвентаризаційною заводською комісією.
Як посилається позивач у позовній заяві, в ніч з 15 на 16 вересня 2006 року в місцях несення служби співробітниками відповідача в районі постілей секцій офісно-культурного центру зловмисниками були викрадені металеві заготовки деталей цього центру, який будується на території позивача, чим завдана матеріальна шкода в розмірі 19313 грн. 83 коп.
В зв'язку з даним фактом наказом № 21 від 18.09.06 р. на заводі була створена інвентаризаційна комісія, якою проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей в результаті якої виявлено недостачу листів:
- S 12 - 565 кг;
- S 10 - 470 кг;
- S 6 - 875 кг.
20.09.06 р. № 11/328 позивачем на адресу відповідача направлена претензія про стягнення вартості викрадених металевих заготовок, а 21.09.06 р. позивач звернувся з заявою № 1/332 (а.с. 30) до ВМ ХМВ УМВС в Херсонській області про прийняття заходів до невідомих осіб, якими на протязі з 18 год. 30 хв. 15.09.06 р. до 07 год. 00 хв.16.09.06 р. було викрадено металеві деталі у кількості 114 штук в районі пірсу річки Кошової.
Позивач обґрунтував свої позовні вимоги щодо відшкодування збитків ст. 1166, 1172 ЦК України, тобто загальними умовами виконання зобов'язання.
Пленум Верховного Суду України у Постанові від 27.03.2002 року № 6 (зі змінами та доповненнями) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" вказав, що при покладенні обов'язку по відшкодуванню шкоди (майнової відповідальності) суди повинні виходити з положень глави 40 ЦК Української РСР, Закону України "Про власність" і іншого законодавства України, що регулює дані правовідносини, і враховувати, що правильне вирішення цього питання має важливе значення в захисті цивільних прав громадян та юридичних осіб.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі, шляхом подання позову про відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 224 ГКУ, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються втрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічна норма права міститься у статті 22 ЦК України.
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право відшкодування завданих збитків.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.
Суб'єктом є боржник; об'єктом-правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов'язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Документального підтвердження, що шкода від викрадення металевих заготовок деталей спричинена позивачу співробітниками відповідача або з їх вини суду не надано.
Охорона об'єктів здійснюється охоронниками, які несуть службу відповідно з Посадовою інструкцією Охоронника, затвердженої Наказом директора ПП «Охоронна компанія «Кріс-Херсон" №2 від 03.05.2006 р.
Згідно з п.3.7 зазначеної Інструкції, прийом (здача) об'єкта під охорону здійснюється уповноваженими особами Замовника. Список цих осіб надається Охороні.
Згідно з п.3.8 Інструкції, Об'єкт вважається прийнятим під охорону після підписів робітників Охорони та відповідального Замовника.
На зазначений Позивачем момент пригоди (в ніч з 15 на 16 вересня 2006 р.) передача викрадених металевих деталей під охорону з підписом відповідальної особи Замовника у журналі прийому-здачі чергувань і об'єктів під охорону не здійснювалося.
Крім того, згідно з п.1.1. Договору, «...Охорона приймає на себе зобов'язання по наданню послуг комплексної охорони на об'єктах Замовника...". Пункт 2.1.1. Договору зобов'язує Охорону забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей від розкрадання в місцях несення служби співробітниками Охорони. Перелік об'єктів і місць несення служби з чітким визначенням меж охорони Замовником не визначено, Договір такої інформації не містить.
16.09.06 р. позивач не повідомив відповідача про крадіжку металевих деталей, і тільки 20.09.06 р. надіслав йому претензію про відшкодування їх вартості.
Більше того по даному факту позивач звернувся до правоохоронних органів тільки 21.09.06 р. При цьому витребуваних Комсомольським відділенням міліції документів позивачем не надано, в зв'язку з чим встановити точну кількість викраденого та суму збитків неможливо, про що зазначено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.10.06 р. на підставі ст. 99 та п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.
Таким чином порушення позивачем порядку здачі матеріальних цінностей під охорону, неповідомлення відповідача про їх зникнення та несвоєчасне звернення до правоохоронних органів є свідченням відсутності порушення відповідачем зобов'язань по охороні території позивача, тобто відсутній причинний зв'язок між зникненням матеріальних цінностей та діями відповідача, оскільки його вина не доведена.
При таких обставинаї в задоволенні позову має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 82, ст. 85 ГПК України, суд
1.В задоволенні позову відмовити.
Суддя Л.І. Александрова