№3-643/07 p.
03 квітня 2007 року Суддя Підволочиського
районного суду Тернопільської області Довгунь І.М.
при секретарі Реєнт Г.М.,
з участю прокурора Мокрій І.З.
розглянувши матеріали корупційної справи, що надійшли від прокурора Підволочиського району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживає: АДРЕСА_1, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, -
за п. п."а", ч. 1, ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"
В жовтні 2006 року до ОСОБА_1 звернувся ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 з проханням посприяти йому у звільненні із займаної посади до моменту настання пенсійного віку, тобто до 08.02.2007 року.
Своє прохання він пояснив тим, що відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» з 1 січня 2007 року буде призупинено дію ст. 37 Закону України «Про державну службу в Україні» згідно з якою державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 - місячних окладів. Таким чином, при виході на пенсію по досягненню 60 - річного віку ОСОБА_2 не зможе отримати вказану грошову допомогу.
Виконуючи прохання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 30 жовтня 2006 року прийняла рішення - виробничий наказ № 157 «Про зміну у штатному розписі», відповідно до якого, в зв'язку з недостатнім фінансуванням, виводилась посада ІНФОРМАЦІЯ_5, а було введено посаду провідного спеціаліста, що є нижчеоплачуваною від посади на якій працював ОСОБА_2, хоча реальної потреби у скороченні посади ІНФОРМАЦІЯ_5 на той момент не було, оскільки впродовж листопада 2006 року працівникам відділу освіти продовжувались виплачуватись премії в розмірі 50% від заробітної плати.
Внесення змін у штатний розпис, та введення нижчеоплачуваної посади давало підставу для дострокового розірвання трудового договору з ОСОБА_2 в зв'язку із зміною в організації виробництва (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
02 листопада 2006 року ІНФОРМАЦІЯ_2 за підписом ОСОБА_1 було подано в Підволочиський районний центр зайнятості «Звіт про заплановане вивільнення працівників», відповідно до якого передбачено звільнення ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме ОСОБА_2, хоч фактично в установі на той час працювало два ІНФОРМАЦІЯ_5.
На момент подачі вказаної форми звітності, ОСОБА_2 не був попереджений про можливе вивільнення із займаної посади, крім того іншу посаду йому теж не було запропоновано, оскільки фактично вищевказаний наказ та звітність в центр зайнятості були підготовлені на його прохання.
Відповідний наказ про попередження видано ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_1 лише 29 листопада 2006 року.
Крім того, саме в цей день, ОСОБА_1 було розроблено новий штатний розпис, в якому крім ІНФОРМАЦІЯ_2 введено посаду заступника та залишено одну посаду ІНФОРМАЦІЯ_5.
Даний штатний розпис фактично був затверджений ІНФОРМАЦІЯ_6 в грудні 2006 року, тобто після видачі наказу про попередження ОСОБА_2 про можливе вивільнення.
ОСОБА_1 в суді вину визнала та пояснила, що дійсно провела звільнення ОСОБА_2 з порушенням норм чинного законодавства, оскільки тривалий час спільно працювала з ОСОБА_2 і тому виявила бажання допомогти достроково вийти на пенсію з метою отримання при цьому вихідної матеріальної допомоги.
Крім того, її вина підтверджується протоколом про вчинення правопорушення від 26.03.2007 року та іншими матеріалами справи.
Суд розглянувши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 5 ч. З п. "а" Закону України "Про боротьбу з корупцією", оскільки вона будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, надала незаконні переваги фізичній особі - ІНФОРМАЦІЯ_5ОСОБА_2 в результаті чого останній мав можливість отримати грошову допомогу в розмірі 10-ти посадових окладів. Також звільнення ОСОБА_2 сприяло в прийнятті на роботу на посаду заступника ОСОБА_3
Керуючись ст. 8 Закону України "Про боротьбу з корупцією", ст. ст. 283-284 КпАП України -
ОСОБА_1 визнати вйнною у вчиненні правопорушення передбаченого п."а", ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про боротьбу з корупцією" та накласти на неї адміністративне стягнення - штраф в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень в дохід держави.
Постанова оскарженню не підлягає, виконується негайно.