9 грудня2008 року м.Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого:Барбари В.П.,
суддів:Берднік І.С., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,
Колесника П.І, Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф.,
Шицького І.Б., Щотки С.О..
розглянувши касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації товариства “Знання” на постанову Вищого господарського суду України від 18.09.2008 року у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації товариства “Знання” до колективного підприємства “Готель “Знання”, товариства з обмеженою відповідальністю “Заріччя-буд”, Попової В.Е., Брагана С.І., товариства з обмеженою відповідальністю “Готельні інновації” про визнання недійсним протоколу загальних зборів, договору про продовження діяльності, статуту, договору купівлі-продажу, визнання права власності та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Заріччя-буд” до Всеукраїнської громадської організації товариства “Знання” про визнання договору купівлі-продажу укладеним,
У жовтні 2006 року Всеукраїнська громадська організація “Знання” України звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Попової В.Е., Брагана С.І., колективного підприємства “Готель “Знання” та ТОВ “Готельні інновації” про визнання недійсними протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Готельні інновації” від 09.03.2006 року, договору про продовження діяльності ТОВ “Готельні інновації”, Статуту ТОВ “Готельні інновації” та зобов'язання відповідачів припинити вчиняти дії щодо укладення угод за участю КП “Готель “Знання” на суму більше 10000 грн. без письмової згоди позивача, без затвердженого позивачем кошторису витрат та укладення угод щодо оренди, застави та відчуження власності.
Під час розгляду справи позивач доповнив свої вимоги, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - вбудовано-прибудованого приміщення готелю “Знання”, загальною площею 1099,7 кв.м, укладеного 11.08.2006 року між ТОВ “Заріччя-буд” та ТОВ “Готельні інновації”, а також визнати за Всеукраїнською громадською організацією “Знання” право власності на вказане вбудовано-прибудоване приміщення готелю “Знання”.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що як засновник і власник майна КП “Готель “Знання” не уповноважував генерального директора на придбання корпоративних прав ТОВ “Готельні інновації” та на відчуження готельного комплексу “Знання”, загальною площею 1099,7 кв.м.
У січні 2007 року ТОВ “Заріччя-буд” звернулось до Всеукраїнської громадської організації “Знання” України із зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна - вбудовано-прибудованого приміщення готелю “Знання”, загальною площею 1099,7 кв.м, укладеного 11.08.2006 року між ТОВ “Заріччя-буд” та ТОВ “Готельні інновації” таким, що відповідає вимогам законодавства та визнання ТОВ “Заріччя-Буд” добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м.Києва від 28.03.2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року відмовлено у задоволенні первісного і зустрічного позовів. Судові рішення обгрунтовані тим, що директор КП “Готель “Знання” підписуючи договір про продовження діяльності ТОВ “Готельні інновації” діяв у межах повноважень визначених Статутом. ТОВ “Заріччя-буд” за договором купівлі-продажу готелю “Знання” від 11.08.2006 року є добросовісним набувачем і власником майна, а обраний спосіб захисту своїх прав і обов'язків не відповідає ст.16 ЦК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2008 року рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року у частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано та припинено провадження у справі за непідсудністю справи господарським судам України. Ухвалу господарського суду м. Києва від 29.02.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року в цій частині скасовано. В решті рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року залишено без змін.
12.11.2008 Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Всеукраїнської громадської організації товариства “Знання” у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 18.092008 року. В обгрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність постанови Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Скасовуючи судові рішення у частині відмови в задоволенню позову та припиняючи провадження у справі за первісним позовом за непідсудністю спору господарським судам України касаційний суд обгрунтував відсутністю корпоративного спору щодо корпоративних відносин між ВГО ТО "Знання" і ТОВ "Готельні інновації".
З таким погодитись не можна з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що згідно із п. 1.1 Статуту засновником та власником колективного підприємства "Готель Знання" зареєстрованого 17.04.1997 року Державною адміністрацією Старокиївського району є ТОВ "Знання".
Підприємство створено з метою організації та надання комплексних комунальних послуг та проведення господарської діяльності, яка направлена на отримання прибутку (п. 2.1).
Управління підприємством здійснює власник через призначеного наказом виконавчого директора (п. 3.4), а майно знаходиться в повному господарському віданні Підприємства.
ТОВ "Знання" не є учасником чи засновником ТОВ "Готельної інновації".
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України касаційний суд правильно визнав відсутність корпоративних прав та спору щодо корпоративних відносин між сторонами.
Предметом позову ВГО ТОВ "Знання" є визнання права власності на майно готельного комплексу, а інші позовні вимоги щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Готельні інновації", договору про продовження діяльності вказаного товариства, змін до його статуту та договору купівлі-продажу готельного комплексу “Знання” є похідними.
За ст. 80 ЦК України саме юридична особа створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю є відповідачем за позовом позивача.
Касаційний суд не звернув уваги, що за суб'єктним складом сторін у відповідності зі ст. 1, 2 ГПК України спір підвідомчий господарським судам України і судами першої та апеляційної інстанцій правильно розглянутий за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Юридична особа за ч. 1 ст. 92 ЦК України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 31.05.2007 року і направляючи справу на новий судовий розгляд Вищий господарський суд України та господарські суди при повторному розгляді справи не звернули увагу на вимоги Статуту КП "Готель Знання".
Згідно з п.2.4 Підприємство має право будувати, створювати, придбавати, володіти та розпоряджатися основними засобами, рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, в тому числі відчужувати за згодою Власника. Майно Підприємства передане Засновником належить йому на праві повного господарського відання і його відчуження можливо виключно за згодою Власника (п. 3.4).
Директор підприємства здійснює поточне керівництво Підприємства та, зокрема, від імені Підприємства укладає усі види договорів та угод, на суму, яка не перевищує 10000 гривень (п.6.1).
Таким чином власником майна Підприємства є Засновник і без його згоди Дирекція підприємства не має права на його відчуження, якщо його вартість перевищує 10000 грн.
У матеріалах справи відсутні докази про надання згоди Засновником на підписання директором КП "Готель Знання" договору про продовження діяльності ТОВ "Готельні інноваціями" (далі Договір) затвердженого рішенням загальних зборів учасників за умовами якого Підприємство зобов'язалось внести до статутного фонду Товариства 764705 грн. протягом п'яти календарних днів.
Отже у постанові від 31.05.2007 року апеляційний суд прийшов до обгрунтованого висновку, що при підписанні Договору директор КП "Готель Знання" перевищив свої повноваження визначені установчими документами відносно відчуження майна Підприємства і правильно визнав рішення загальних зборів та зміни до установчих документів ТОВ “Готельні інновації” недійсними
Власник, згідно зі ст. 2 Закону України "Про власність" на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним майном, а зміст правочину, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відчуження майна без згоди власника, за вимогами ст. 328 ЦК України, не допускається, а порушення цієї вимоги тягне за собою визнання відповідної угоди недійсною.
Судами встановлено, що рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.03.2006 року про стягнення 764705 грн. з КП "Готель Знання" скасовано ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.12.2006 року, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 06.06.2006 року яким звернуто стягнення на приміщення готелю "Знання" на користь ТОВ "Готельні інновації" скасовано Апеляційним судом м.Києва 05.12.2006 року.
Незаконне судове рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 05.07.2006 року щодо набуття приміщення готелю Знання ТОВ "Готельні інновації" у відповідності до вимог законодавства скасоване ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 10.05.2007 року.
За приписами ч. 3 та 4 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Апеляційний суд у постанові від 31.05.2007 року прийшов до законного і обгрунтованого висновку, що ТОВ "Готельні інновації" не ставши власником спірного майна, будучи обізнаним про оскарження судових рішень і до їх розгляду апеляційними судами, незаконно відчужило готельний комплекс “Знання” за договором купівлі-продажу від 11.08.2006 року ТОВ "Заріччя-буд" у зв'язку з чим ця угода є недійсною.
Визнання господарськими судами добросовісним набувачем і власником спірного майна ТОВ “Заріччя-буд” на підставі скасованих судових рішень є безпідставним.
За таких обставин незаконні постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2008 року та Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року, рішення господарського суду м.Києва від 28.03.2008 року та постанова Вищого господарського суду України від 31.10.2007 року підлягають скасуванню, а законна і обгрунтована постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року залишенню в силі.
Верховний Суд України в силу положень ст.ст. 6, 8 Конституції України не вважає необхідним направити справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст.125 Конституції України і ст.ст. 2, 39 Закону України “Про судоустрій України” в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. В зв'язку з цим наведений в ст.111-18 Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.
За таких обставин постанова касаційного суду підлягає скасуванню, а законна і обгрунтована постанова апеляційного суду - залишенню без змін.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 11117- 11121ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації товариства “Знання”задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 18.09.2008 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року, рішення господарського суду м.Києва від 28.03.2008 року, постанову Вищого господарського суду України від 31.10.2007 року скасувати.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.П. Барбара Судді: І.С. Берднік
В.С. Гуль
П.Ф. Карпечкін
П.І. Колесник
О.І. Потильчак
Ф.Ф. Черногуз
І.Б. Шицький
С.О. Щотка