"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/15896/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, інспектора дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Бахчисарайського району та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим старшого сержанта міліції Перепичая Дмитра Олександровича про визнання дій протиправними і скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 8 червня 2010 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року,-
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що 18 вересня 2009 року відповідачі прийняли рішення, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивач вважає протиправним і таким, що порушує його права, а тому посилаючись на ці обставини ОСОБА_4 просив про задоволення позову.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 8 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та задовольнити позов.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позову суди, на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що рішення відповідача відповідає вимогам закону.
Суди до спірних правовідносин правильно застосували положення статті 14 Закону України №3353-ХІІ від 30 червня 1993 року «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами пункту 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до частини другої статті 122 КУпАП.
Суди дійшли правильного висновку, що 18 вересня 2009 року на автодорозі Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь позивач, керуючи транспортним засобом при виїзді з другорядної дороги не надав дорогу іншому транспортному засобу, який рухався по головній дорозі. За наслідками зазначеного порушення відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Таке рішення відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, доказів порушення вимог закону суди не встановили і таких не надав позивач.
За таких обставин суди підставно відмовили в задоволенні позову.
Рішення судів першої і апеляційної інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 8 червня 2010 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.