Справа № 2218/11710/2012
25.03.2013
Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючої - судді Порозової І.Ю.
секретаря Грицак О.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ТзОВ «Кей-колект» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
21.12.2006 року ОСОБА_1 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» ( з 17.09.2008 року ПАТ «УкрСиббанк») договір про надання споживчого кредиту № 11100893000, згідно якого Банк видав їй кредит в сумі 100 000 доларів США, строком до 21.12.2017 року, при умові сплати 12,3 процентів річних.
Сплату по кредиту та процентах відповідач провела частково.
В травні 2012 року ТозОВ «Кей-Колект», що є правонаступником ПАТ «Укрсиббанк» щодо вказаного договору за договором факторингу від 13.12.2011 року, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та поручителя за договором ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 90 186,03 доларів США, посилаючись на те, що відповідачі не виконують належним чином умови кредитного договору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься заява представника від 14.11.2012 року про розгляд справи у його відсутності. Заява представника позивача про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів відхилена судом в зв'язку з достатнім часом, в два місяці, з моменту витребування судом додаткових доказів, для їх надання.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнавала, проте пояснила, що отримані за договором кредиту кошти вона передала ОСОБА_2 і, що фактично цей договір укладався між банком та ОСОБА_2 В подальші судові засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася.
Представники відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають, що зобов'язання за договором кредиту слід виконувати за рахунокпереданого ОСОБА_2 майна в іпотеку банку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, від її представника ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки встановлено, що відповідач ОСОБА_1 прострочила сплату по кредитному договору № 11100893000 від 21.12.2006 року. Станом на 14.05.2012 року заборгованість по прострочених процентах становить 12 168,23 долари США, заборгованість по кредиту- 71 393 долари США, прострочена заборгованість по кредиту 6624,80 доларів США, а всього 90 186,03 долари США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці України складає 720 586,38 грн. В забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 та Акіб «Укрсиббанк» 21.12.2006 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Відповідно до п.2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Разом з тим, починаючи з 31.10.2008 року банк неодноразово збільшував процентну ставку за договором кредиту, вдвічі, без згоди поручителя.
Дані факти підтверджуються: договором про надання споживчого кредиту №11100893000 від 21.12.2006 року., додатковими угодами до кредитного договору від 13.01.2009 року та 10.02.2009 року, договором поруки від 21.12.2006 року, графіком погашення кредиту; заявою на видачу готівки; розрахунками заборгованості, довідками.
Відповідно до ст.1054 ЦК України "За кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти".
Ч.2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Право Банку вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за його користування, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим Договором, сторони передбачили і в п.5.5 Кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує в повній мірі, що є підставою для дострокового стягнення позики, та нарахованих за користування кредитом процентів. При цьому пояснення представника відповідача про неправомірне стягнення підвищених процентів не може братися до уваги судом, оскільки дії банку щодо підвищення процентної ставки передбачені п.п. 1.3.1 та 1.3.2 договору про надання кредиту, не оспорювалися позичальником і таке підвищення відбулося до внесення змін в чиннезаконодавство щодо заборони одностороннього підвищення процентів за договором, а з розрахунку заборгованості вбачається, що після такого підвищення позичальником неодноразово сплачувалися, як сума пороцентів так і основний борг, що свідчить про мовчазне прийняття змін до договору.
Згідно ст. 554 ЦК України
"У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки".
Проте, як вбачається з матеріалів справи, умовами договору поруки передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою розуміється як візування змін до кредитного договору поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями тощо.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 надавала згоду на зміну умов кредитного зобов'язання (кредитного договору) щодо підвищення процентної ставки вдвічі, у формі письмових заяв, листів, візувань проектів змін до договору тощо, неодноразові вимоги суду щодо надання такого обгрунтування позивачем не виконанні. Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неможливість солідарного стягнення заборгованості, оскільки порука ОСОБА_2 є припиненою.
Можливість задоволення вимог стягувача за рахунок майна, переданого в іпотеку банку, на чому наполягає представник відповідача, не є підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості з позичальника.
Судові витрати становлять 3219 грн і розприділяються відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.209, 212-215, 60, 88 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 554, 559, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кей-колект» 90 186,03 доларів США заборгованості за договором кредиту № 11100893000 від 21.12.2006 року, що в еквіваленті до національної грошової одиниці України становить 720 586,38 грн. та 3219 грн. судового збору.
В позові до ОСОБА_2 відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя