"28" березня 2013 р. м. Київ К-35468/10
К-35468/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,
при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010
у справі № 2-а-5927/08/0970 Івано-Франківського окружного адміністративного суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»
до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2009 у задоволенні позову відмовлено з підстави встановлення пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) пріоритету черговості погашення податкового боргу перед сплатою поточних податкових зобов'язань.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 22.10.2008 № № 0002141500/0, 0002151500/0, 0002161500, 0002171500/0, 0002181500 та 0002191500 про зобов'язання ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» сплатити штраф за платежем «акцизний збір на бензин моторний» та «акцизний збір на інші нафтопродукти», встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.
Висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що податковий орган не має права скеровувати суми коштів, які в платіжних дорученнях платником податку визначені як сплата сум поточних податкових зобов'язань, в оплату податкового боргу, який виник у попередніх звітних періодах.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, з підстав порушення судом норм підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, пункту 7.7 ст.7 та підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, пункту 3 частини 1 ст. 207 КАС України, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.10.2008 № 1057/15-00152230, про порушення позивачем норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ щодо граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з акцизного збору (на бензин моторний та на інші нафтопродукти).
За наслідками перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.10.2008 № 0002141500/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 8881425,03 грн. за затримку на 276 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 17762850,06 грн.; № 0002151500/0 - у сумі 4505809,69 грн. за затримку на 61 день граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 22529048,45 грн., № 0002161500 - у сумі 1705028,17 грн. за затримку на 29 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 17050281,70 грн., № 0002171500/0 - у сумі 1601153,02 грн. за затримку на 29 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 16011530,20 грн., № 0002181500 - у сумі 3911785,21 грн. за затримку на 70 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 19558926,06 грн. та № 0002191500 - у сумі 9606229,18 грн. за затримку на 243 дні граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 19212458,36 грн.
Суми податкових зобов'язань з акцизного збору (на бензин моторний та інші нафтопродукти), за сплату яких за межами встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ строку до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» застосовані штрафні (фінансові) санкції, були визначені підприємству податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 03.07.2006 № №0000802301/1 та 0000792301/1, а також самостійно узгоджені позивачем в розрахунках податкових зобов'язань за червень-грудень 2007 року, січень-квітень 2008 року (а.с.12-13).
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, податковий орган в оперативному обліку сплачених ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковував сплачені товариством платіжними дорученнями суми податкових зобов'язань з акцизного збору (бензин моторний) за розрахунками за червень-грудень 2007 року, січень-квітень 2008 року (а.с.20-30) як погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, визначеними згідно з податкових повідомлень-рішень від 03.07.2006 № №0000802301/1, 0000792301/1, посилаючись на узгодженість сум цих податкових зобов'язань з огляду на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі № А-17/234 у задоволенні позову ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень було відмовлено. Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2008 ухвалені у цій справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до абзаців першого та третього підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 цієї статті встановлено, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Скасування судових рішень, ухвалених у справі № А-17/234 з направленням справи на новий розгляд означає, що процедура апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, не закінчена, а відтак суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про неправомірність застосованих до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату суми податкових зобов'язань, визначених згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2006 № №0000802301/1 та 0000792301/1.
Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях..
Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Приєднаними до справи копіями платіжних доручень підтверджено, що суми податкових зобов'язань з акцизного збору за розрахунками, поданими за квітень-грудень 2007 року, січень-квітень 2008 року, позивач сплатив у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак