28 березня 2013 року м. Київ К-25263/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючогоШтульман І.В. (доповідач),
суддів:Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Судацької міської ради Автономної Республіки Крим про визнання неправомірною відмову щодо безоплатної передачі земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року, -
11 травня 2004 року ОСОБА_4, в порядку Глави 31-А Цивільно-процесуального кодексу України 1963 року, звернулась до суду зі скаргою про визнання неправомірною відмову Судацької міської ради Автономної Республіки Крим безоплатно передати їй у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що рішенням 16 сесії Судацької міської ради Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 1997 року їй та громадянину ОСОБА_5 було передано в постійне спільне користування земельну ділянку розміром 0,1074 га для будівництва та обслуговування індивідуального будинку і господарчих споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 вказала, що у квітні 2004 року вона звернулася до Судацької міської ради Автономної Республіки Крим з заявою про безоплатну передачу їй земельної ділянки, яка знаходиться у неї в постійному користуванні,
однак отримала відмову у задоволенні вказаної заяви, оскільки відсутня згода іншого співвласника,- ОСОБА_5, на приватизацію спільної земельної ділянки. Просить суд визнати незаконними вимоги Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, які створюють перешкоди у виконанні обов'язку по переоформленню права на земельну ділянку у встановленому порядку, визнавши неправомірною відмову відповідача в безоплатній передачі вказаної земельної ділянки.
Рішенням Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року у справі № 2-323/2004 скарга ОСОБА_4 задоволена, визнано неправомірною відмову Судацької міської ради Автономної Республіки Крим в безоплатній передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в користуванні позивача. Зобов'язано Судацьку міську раду Автономної Республіки Крим вирішити вимоги ОСОБА_4 у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 та зобов'язуючи Судацьку міську раду Автономної Республіки Крим вирішити вимоги ОСОБА_4 у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність згоди іншого співвласника земельної ділянки на передачу землі в приватну власність не може бути підставою для відмови в безоплатній передачі земельної ділянки, оскільки така вимога управління земельних ресурсів і міської ради не передбачена земельним законодавством.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року у справі № 2-323/2004 (№ 2-323/04/0120) залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись із рішенням Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить такі скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи та іншого доказу.
Згідно ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що згідно договору від 07 травня 1997 року, посвідченого того ж дня державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1942, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купила 3/5 частини жилого будинку з відповідною часткою надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Судацької міської ради народних депутатів Автономної Республіки Крим 16 сесії 22 скликання від 15 жовтня 1997 року ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в постійне спільне користування, із земель міської Ради, надано земельну ділянку площею 0,1074 га для будівництва та обслуговування співвласного індивідуального жилого будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1.
15 жовтня 1997 року, на підставі рішення Судацької міської ради народних депутатів Автономної Республіки Крим 16 сесії 22 скликання від 15 жовтня 1997 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 видано Державний акт (серія КМ-СУД № 000116) на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1074 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Частинами 1, 2, 11 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
13 квітня 2004 року ОСОБА_4 звернулася до Судацького міського Голови з заявою, яку зареєстровано виконавчим комітетом Судацької міської ради за вх. № Б-1/972/2, про переоформлення права на земельну ділянку, надану рішенням Судацької міської ради народних депутатів Автономної Республіки Крим 16 сесії 22 скликання від 15 жовтня 1997 року їй та ОСОБА_5 в постійне спільне користування для будівництва та обслуговування співвласного індивідуального жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, однак отримала відмову у задоволенні вказаної заяви, оскільки відсутня згода іншого співвласника,- ОСОБА_5, на приватизацію спільної земельної ділянки.
Рішенням Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року, вірно визнано неправомірною відмову суб'єкта владних повноважень безоплатно передати ОСОБА_4 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач, як громадянка України, мала право на отримання у приватну власність земельної ділянки, а не бажання ОСОБА_5 приватизувати земельну ділянку не є підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у задоволені заяви. При цьому, суд з метою поновлення порушеного права ОСОБА_4 зобов'язав відповідача лише вирішити вимоги позивача у відповідності з положеннями статті 118 Земельного кодексу України і ні в якому разі своїм рішенням не спонукав Судацьку міську раду Автономної Республіки Крим до прийняття незаконного рішення.
Відповідно до ч.3 ст.2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Судацької міської ради Автономної Республіки Крим про визнання неправомірною відмову щодо безоплатної передачі земельної ділянки - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис) Штульман І.В.
Судді: (підпис) Заїка М.М.
(підпис) Стародуб О.П.