"13" березня 2013 р. м. Київ К-11359/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І. В.
Бухтіярової І. О. Костенка М. І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2008 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009 р.
у справі № 2а-27/2008
за позовом ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Галицькому районі
про стягнення надміру сплаченого податку та штрафу за невчасне його повернення, -
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі (далі - відповідач, ДПІ) про стягнення надміру сплаченого податку в розмірі 218, 25 грн. та штрафу за несвоєчасне його повернення в сумі 349, 21 грн., а всього - 567, 46 грн.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2008 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилався на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржені судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно квитанцій від 31.01.2006 р. на суму 1 250 грн. та 04.08.2006 р. на суму 2 100 грн. позивачем оплачено 3 350 грн. за навчання сина в Прикарпатському університеті ім. Стефаника.
01.03.2007 р. він подав до ДПІ декларацію про доходи за 2006 р. та розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту в розмірі 435, 50 грн.
10.01.2008 р. позивач звернувся в податкову інспекцію з письмовою заявою про повернення йому надміру сплаченого податку та 28.01.2008 р. отримав відповідь ДПІ, що сума податкового кредиту, яка підлягає поверненню, становить 217, 25 грн., оскільки об'єктом оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, що, зокрема, включає відрахування до Пенсійного фонду України та внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно поданої довідки бухгалтерії Бурштинської ТЕС за № 107/406 від 08.02.2008 р. сукупний дохід ОСОБА_4 складає 70 022, 75 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що об'єктом оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) визначено, що загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом. Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.
Відповідно до підпункту 1.16 статті 1 Закону податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 3.5 статті 3 Закону встановлено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до ПФУ та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
За змістом підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом звітного року, зокрема, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
З системного аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що оскільки об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, які отримують доходи у вигляді заробітної плати, є сума такої заробітної плати, зменшена на суму зборів до ПФУ та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, то і до їхнього загального річного оподаткованого доходу при визначенні об'єкта оподаткування суми цих зборів і внесків не включаються.
З огляду на зазначене, доводи податкових органів про поширення пункту 3.5 статті 3 Закону виключно на відносини щодо визначення об'єкта оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно з пунктом 18.8 ст. 18 Закону сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що на користь позивача підлягає поверненню з бюджету 435, 50 грн. та, врахувавши повернення позивачу у квітні 2007 р. з цієї суми 217, 25 грн., вимоги про стягнення штрафу в розмірі 298,31 грн. відповідно до підпункту 20.4.2 пункту 20.4 ст. 20 Закону є правомірними.
Згідно з підпунктом 20.4.3 цієї статті повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.
Вищевказані обставини та положення законодавства судами першої та апеляційної інстанції прийняті до уваги не були, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм матеріального права. З огляду на викладене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню і ухвалюється нове рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009 р. скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги про стягнення надміру сплаченого податку в розмірі 218, 25 грн. та штрафу за несвоєчасне його повернення в сумі 349, 21 грн., а всього - 567, 46 грн. задовольнити.
Стягнути з казначейського рахунку, відкритого в управлінні Державного казначейства України в Івано-Франківській області МФО 836014 для зарахування податку з доходів фізичних осіб, на користь ОСОБА_4 надміру сплачений податок в розмірі 218, 25 грн. та штраф в сумі 349, 21 грн.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис І. В. Приходько
Судді: підпис І. О. Бухтіярова
Помічник суддідя підпис М. І. Костенко З оригіналогідно Т. В. Давидовська