Іменем України
"03" квітня 2012 р. справа № 2а-/0470/1078/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М.,
суддів: Католікяна М.О., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 р. у справі № 2а/0470/1078/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія"
до Дніпропетровської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці від 08 грудня 2010 року № 139 про визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 106879,77 грн., з яких за основним платежем - 71253,18 грн., за штрафними санкціями - 35626,59 грн.
В обґрунтування протиправності рішення зазначено про відсутність норми податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку (збору), що підлягає сплаті та штрафні санкції при їх наявності. Крім того, позивач вважав, що Дніпропетровська митниця при прийнятті оскарженого рішення неправомірно застосувала норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», оскільки автомобілі, що були ввезені позивачем на митну територію України, є внеском іноземного інвестора до статутного фонду позивача - підприємства з іноземними інвестиціями, яке не відчужено протягом трьох років, і таке майно, відповідно до ст.18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» звільняється від обкладання митом.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково, та скасував податкове повідомлення форми «Р» від 08.12.2010 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 35626,59 грн, посилаючись на приписи ст. 250 Господарського кодексу України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
В решті позову суд відмовив, не погодившись з доводами позивача щодо безпідставного застосування відповідачем до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», оскільки цей закон є спеціальним, а стаття 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», на застосуванні якої наполягає позивач, застосовується до ввезеного як іноземна інвестиція майна, крім автомобілів.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову суду без змін.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «БК «Ольвія» 26.06.2008 року та 08.07.2008 року імпортувало на митну територію України як іноземні інвестиції до свого статутного фонду легкові автомобілі «HONDA CR-V» - 6 шт., « MAZDA СХ-9 AWD» - 1 шт., які передані в найм іншим підприємства та підприємцям на підставі договорів найму транспортних засобів. В ході перевірки, проведеної відповідачем, було встановлено порушення ТОВ «БК «Ольвія» пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні». За наслідками перевірки та після проведення процедури адміністративного оскарження відповідач 08 грудня 2010 року прийняв податкове повідомлення форми «Р» № 139, яким ТОВ «БК «Ольвія» визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 71253,18 грн., за штрафними санкціями 35 626,59 грн., а всього на суму 106 879,77 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», в преамбулі якого визначена сфера його регулювання - питання оподаткування автомобілів при їх ввезенні в Україну, є спеціальним і підлягає застосуванню до правовідносин, які виникають при оподаткуванні митом транспортних засобів, ввезених на митну територію України.
Пунктом 2 розділу II цього Закону встановлено, що автомобіль, який був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно непоширення на спірні правовідносини ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», мотивуючи тим, що ця норма не застосовується до ввезеного такого майна, як автомобілі. Такі висновки суду суперечливі.
На думку колегії суддів, обидва закони є спеціальними. Жодних виключень щодо застосування положень ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» до інвестицій у вигляді автомобілів зазначений закон не містить. Разом з тим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» поширюється на будь-які автомобілі, ввезені в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, тобто за інших підстав, ніж передбачені законодавством про інвестування, оскільки в цьому випадку правовідносини врегульовані спеціальним Законом «Про режим іноземного інвестування» .
Колегія суддів вважає, що даному випадку підлягає застосуванню п.п. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якій передбачає в разі конфлікту інтересів прийняття рішення на користь платника податків.
Колегія суддів також погоджується з доводами заявника апеляційної скарги щодо порушення відповідачем вимог п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки у повідомленні форми «Р» не зазначено норми податкового закону, у відповідності до якого був зроблений розрахунок податкових зобов'язань.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 р. у справі № 2а/0470/1078/11 скасувати. Позов задовольнити. Визнати податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці від 08.12.2010 року № 139 протиправним та скасувати його в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 29.03.2013 року
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун