11 лютого 2013 року Справа №1915/19342/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дзюбича В.Л.,
при секретарі судового засідання Франчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа - Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської міської ради, третя особа - Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 Після його смерті мати позивача ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, внаслідок чого її загальна частка у цій квартирі збільшилась до 3/4 частин, проте ОСОБА_3 не встигла здійснити державної реєстрації спадкового майна, так як померла. Ще за життя мати позивача склала в користь позивача заповіт, згідно якого належну їй частку квартири АДРЕСА_1 заповіла позивачу, проте при зверненні позивача до нотконтори для оформлення своїх спадкових справ останньому було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру. На підставі викладеного просить суд визнати за ним право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте подав суду заяву, у якій просить суд справу розглянути у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явилася, однак надіслала на адресу суду листа про розгляд справи у її відсутності. При постановленні рішення покладається на думку суду.
Представник третьої особи - Першої Тернопільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду листа, в якому просить суд справу розглядати без його присутності.
Суд, проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Батьками позивач по справі ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 06 вересня 2011 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ТМУЮ.
У відповідності до свідоцтва про право особистої власності на житло, виданого 24 грудня 1992 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_1, дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам її сім'ї - ОСОБА_4 - 1/4, ОСОБА_1 - 1/4, ОСОБА_5 - 1/4.
Як вбачається із технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, власниками вказаної квартири є: ОСОБА_4 - 1/2 частка, ОСОБА_3 - 1/4 частка, ОСОБА_1 - 1/4 частка.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ТМУЮ (актовий запис №544).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №871517 від 11 листопада 2011 року, виданого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, спадкоємцем майна ОСОБА_4, а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14 листопада 2011 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ТМУЮ (актовий запис №1453).
Відповідно до ст.ст. 1216 - 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.ст.1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Ще за життя спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 01 жовтня 2004 року, згідно якого належну їй на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1.
Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Згідно статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Однак, при зверненні позивача до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3496/02-31 від 13 листопада 2012 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають до задоволення у повному обсязі, а тому за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 3/4 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.6, 8, 10, 15, 30, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.328, 392, 1218, 1223, 1233, 1235, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 3/4 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дзюбич В.Л.