Справа № 1423/14122/2012
іменем України
09 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Тішко Д.А., при секретарі -Стрельцові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 1 №030530 від 28.06.12 р., -
встановив:
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 1 №030530 від 28.06.12 р. по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, вимоги позову не визнав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності учасників процесу, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки PEUGEOT 406, державний номер НОМЕР_1, а позивач має право керувати вказаним транспортним засобом.
28.06.2012 року старшим інспектором ДПС роти ДПС ДАІ ММУ капітаном міліції Рябіним Михайлом Олександровичем складена постанова серії ВЕ 1 №030530 по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що 28.06.2012 року о 18.10 год. позивач, керуючи транспортним засобом марки PEUGEOT 406, державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєві на перехресті вул. Нікольська, вул. В.Морська, повертаючи ліворуч на вул. В.Морську не надав перевагу в русі пішоходу, який рухався на зелений сигнал світлофору по регульованому пішохідному переходу, що перетинав проїзжу частину по пішохідному переходу, на яку повертав позивач, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122.
Як пояснив позивач у протоколі про адміністравтине правопорушення А01 №113719, він ПДР України не порушував, перешкод для руху не створював, тому з протоколом не згоден.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як роз'яснює п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністравтине правопорушення на транспорті», за яким зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП, а також, в ній потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів, суд надає критичну оцінку відсутності в оскаржуваній постанові мотивів відхилення доводів, на які посилався позивач, пояснюючи обставини з приводу яких був складений 28.06.2012 року протокол про вчинення адміністративного правопорушення А01 №113719.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністравтине стягнення є мірою відповідальності застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністравтине правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністравтине правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 23, 24, 26, 27, 33, 34, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
При цьому, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, та ступінь вини порушника, суд вважає за необхідне постанову інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ капітана міліції Рябіна Михайла Олександровича від 28.06.2012 року серії ВЕ 1 №030530 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. змінити та накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді попередження.
У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 11,14, 100, 159, 160-161, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 1 №030530 від 28.06.12 р. -задовольнити частково.
Постанову інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ капітана міліції Рябіна Михайла Олександровича від 28.06.2012 року серії ВЕ 1№030530 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. змінити.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Тішко