Справа № 1423/16321/2012
іменем України
01 листопада 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Стрельцові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, щомісячно, до повноліття дитини та стягнення додаткових витрат на сина в розмірі 1000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, не заперечувала проти розгляду справи в порядку заочного провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти вимог позову заперечував.
Ухвалою суду справа розглянута за відсутністю учасників процесу в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 09 вересня 2000 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Котовської міської ради Одеської області, актовий запис №190, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1, від якого є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, як зазначала в заяві позивач, матеріальну допомогу в достатній і будь-якій встановленій офіційній формі на утримання дитини не надає, участі у вихованні та фізичному розвитку дитини не приймає.
З доданих до матеріалів справи заперечень відповідача встановлено, що останній постійно надавав матеріальну допомогу синові, здійснюючи ряд покупок, сплачуючи кошти до навчального закладу дитини та надаючи синові кишенькові гоші. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: товарними чеками.
Крім того, як пояснив в запереченні відповідач, він приймає участь у вихованні та спортивному розвитку дитини, неодноразово відвідуючи разом з ним басейн та розважальний комплекс.
Оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідач, як батько неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний утримувати дитину, проте матеріальної допомоги, для задоволення її розумних та фізичних потреб в достатньому обсязі не надає. Якої-небудь взаємної угоди про сплату відповідачем аліментів в добровільному порядку між позивачем і відповідачем досягнуто не було.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав.
Проте, в порушення зазначених статей позивач не надала жодних доказів, які підтверджують необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат на сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України, суд приходить до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу пред'явлення вимог - 04.09.2012 року, до повноліття дитини.
В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп..
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: м. Львів, місце роботи: Миколаївський обласний військовий комісаріат, який мешкає: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу пред'явлення вимог - 04.09.2012 року, до повноліття дитини.
У задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко