Справа № 1423/7220/2012
іменем України
05 грудня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Стрельцові М.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення, зобов'язання вчинити певні дії -
встановив:
В березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, який в подальшому змінив та просив усунути перешкоди у здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1, вселити його у зазначену квартиру, зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити безперешкодний доступ до цієї квартири, посилаючись на те, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 20.05.2010 року за ним визнано право власності на ? частину квартири, проте до цього часу позивач не має можливості зареєструвати право власності на свою частку нерухомого майна.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, пояснили суду, що ОСОБА_3 не допускає до квартири працівників КП «ММБТІ», які повинні здійснити технічну інвентаризацію квартири, чим порушує права ОСОБА_1 передбачені ст.ст. 319, 361 ЦК України.
Відповідач та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відповідно до ст. 206 ЦПК України закрити провадження у справі у зв'язку з наявністю рішення суду між тими ж сторонами, який було вирішено аналогічний спір.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 20.05.2010 року (справа № 22ц-1648/10) було визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, по ? частині за кожним на квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 9-10)
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.12.2011 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_3, рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 20.05.2010 року залишено без змін (а.с. 12-13)
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання безперешкодного доступу позивачу разом з працівниками ММБТІ. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 08.12.2010 року (справа № 22ц-8510/10) в задоволенні зазначеного позову відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стала їх недоведеність. (а.с. 40)
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно рішення апеляційної інстанції, що набрало законної сили встановлено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 не довів ті обставини, на які він посилається та не надав на їх підтвердження будь-яких доказів.
При цьому при подачі позову в березні 2012 року ОСОБА_1 надав лише копію акту без дати, який вже був предметом судового дослідження при розгляді справи № 22ц-1648/10. (а.с.14) Нових доказів, які не досліджувалися судами при розгляді цивільної справи № 22ц-1648/10 про усунення перешкод у праві користування квартирою позивачем надано не було .
Згідно вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник, за правилами даної статті, може вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Перешкодою в здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний встановити: наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався лише на те, що відповідач відмовляється допускати його разом з техніками КП «ММБТІ»до квартири.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Проте, позивачем не надані суду докази, які б підтверджували факт порушення його прав, як власника та наявність об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.
Між тим, такі обставини повинні бути зазначені в позові, проте позивач у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не довів, що йому створені фактичні перешкоди для користування й розпорядження своїм майном, що згідно з положеннями ст. 391 ЦК України може бути підставою для задоволення позову.
Таким чином, наявність порушення прав позивача у здійсненні права користування ніякими доказами не підтверджується.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що відповідач порушує право власності позивача на ? частину квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з зазначеним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко