Справа № 1423/5588/2012
іменем України
28 листопада 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Стрельцові М.М., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника третьої особи -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», про визнання неправомірною відмови у виплаті страхового відшкодування, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди -
встановив:
У лютому 2012 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який в подальшому збільшила до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кредо-Класик», яке під час розгляду справи замінено на правонаступника Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»(далі - ПАТ СК «УНІКА») та просила визнати неправомірною відмову у виплаті страхового відшкодування, стягнути страхове відшкодування в розмірі 116 098 грн. 10 коп. страхової суми, 3 119 грн. 56 коп. пені та 20 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на невиконання страховиком своїх обов'язків за договором добровільного страхування на транспорті від 11.10.2010 р. №015044/4004/0000022 під час настання страхового випадку 30.05.2011 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася, направила до суду своїх представників, які вимоги позову підтримали та пояснили, що страховик посилаючись на надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку безпідставно прийняв рішення про відмову ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування, що було викладено у листі № 4662 від 29.11.2011 р.
Представник відповідача до останнього судового засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи було повідомлено належним чином, проти вимог позову заперечував та пояснив суду, що страхувальник після дорожньо-транспортної пригоди умисно фальсифікував спрацювання подушок безпеки водія, що підтверджується висновком № 6712 автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження, яке було здійснено Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, через що позивачу було правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»(далі -ПАТ «ВТБ Банк») при розгляді справи поклалася на розсуд суду, при цьому пояснила, що у позивача не має заборгованості за кредитним договором та банк як вигодонабувач за договором добровільного страхування не заперечує щодо стягнення страхового відшкодування на користь саме позивача. (а.с. 43-49)
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши доводи позову та дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_4 є власником автомобіля марки MITSUBISHI LANCER 2.0, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
11.10.2010 року між сторонами був укладений Договір добровільного страхування на транспорті від 11.10.2010 р. №015044/4004/0000022, відповідно до умов якого відповідач прийняв під страховий захист транспортний засіб позивача марки MITSUBISHI LANCER 2.0, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, страхова сума 230 000 грн., вигодонабувач -Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»на підставі кредитного договору № 071/2008 від 08.10.2008 року. (а.с. 50-53, 10-12)
Відповідно до п.п. 3.1. даного Договору страховими ризиками, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода.
Як вбачається з матеріалів справи 30.05.2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля позичача та автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5
01.06.2011 року ОСОБА_4 звернулася до відповідача з заявою (вхід. №67783 від 01.06.2011 р.) про виплату страхового відшкодування. (а.с. 80)
Проте, у своєму листі № 4662 від 29.11.2011 р. ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»відмовило ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування», пунктів 6.4.7., 11.1.3., 11.1.6. договору страхування, посилаючись на надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, а саме фальсифікування обставин спрацювання та заміни подушок безпеки застрахованого автомобіля.
При цьому, відповідач відмову у виплаті страхового відшкодування обґрунтовує автотехнічним та транспортно-трасологічним дослідження, що викладено у висновку старшого наукового співробітника Миколаївської філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №6712 від 11.11.2011 року яким була встановлена працездатність елементів системи додаткової безпеки SRS на момент проведення огляду, відсутність на автомобілі слідів та пошкоджень, поява яких характерна при спрацюванні подушок безпеки водія, а також відсутній запис про це в комп'ютері автомобіля. (а.с. 67-72)
Суд критично ставиться до цього доказу з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів фотофіксації, яка була здійснена за участю представників сторін одразу після дорожньо-транспортної пригоди подушки безпеки водія, колін водія та пасажира знаходилися в спрацьованому стані.
Крім того, відповідно до листа ТОВ «НІКО-Україна»від 16.09.2011 р. № 110916вих-1 подушки безпеки водія та переднього пасажира під час ДТП розкриваються обидві одночасно, навіть якщо пасажир відсутній. При цьому також спрацьовують піропатрони обох передніх ременів безпеки, внаслідок чого ремені натягуються і залишаються в такому стані до заміни піропатронів. (а.с. 74)
З матеріалів автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження від 11.11.2011 року також вбачається, що при спрацюванні подушок безпеки їх заміна здійснюється лише разом з блоком керування системи. (а.с. 69)
Слід також звернути увагу, що при проведенні Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області перевірки за заявою начальника департаменту страхових розслідувань, судової роботи та страхового права СК «УНІКА»встановлено, що подушка безпеки водія за місцем виробництва автомобіля має НОМЕР_3 та була замінена на іншу з НОМЕР_4. (а.с. 13)
Суд також звертає увагу, що дослідження виконане старшим науковим співробітником Миколаївської філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 11.11.2011 року було здійснено вже після здійснення відновлювального ремонту з боку позивача, а тому спеціаліст не мав об'єктивної можливості пересвідчитися у фактичному спрацюванні подушок безпеки, а лише використовував непрямі методи дослідження.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, якою урегульовані правовідносини сторін, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як зазначено у статті 629 ЦК України.
Особа, яка порушила зобов'язання, відповідно до частини першої статті 614 ЦК України, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, про необґрунтованість рішення про відмову ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування, так як факт надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей спростовується матеріалами справи. Тому, слід визнати неправомірною відмову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»у виплаті ОСОБА_4 страхового відшкодування, викладену у листі № 4662 від 29.11.2011 р. та стягнути з відповідача 115 517 грн. 61 коп. страхового відшкодування, розмір якого визначено виходячи з відомостей наданих в рахунку -фактурі ТОВ «АВТОМИР -ХЕРСОН»№9 від 09.06.2011 р. в розмірі 116 098 грн. 10 коп. (а.с. 15) з вирахуванням безумовної франшизи, встановленої в п. 1.3. договору страхування в розмірі 0,5%, (а.с. 50) що дорівнює 580 грн. 49 коп. При цьому, суд враховує згоду ПАТ «ВТБ Банк»на безпосереднє перерахування страхового відшкодування на поточний рахунок позивача, що викладена в листі №315-2201-2 від 19.10.2012 р.
З урахуванням невиконання у встановлений строк страховиком усіх зобов'язань за договором відповідно до п. 12.3. договору відповідач несе майнову відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення. (а.с. 53). При цьому, суд відповідно до вимог диспозитивності, закріпленої в ст. 11 ЦПК України не може виходити за межі позовних вимог, а тому розраховує вартість пені в розмірі одинарної облікової ставки НБУ відповідно до положень заяви про збільшення позовних вимог. (а.с. 27-28). У зв'язку з чим з відповідача слід стягнути 3 103 грн. 94 грн. пені.
Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., то суд вважає що вона є компенсованою внаслідок стягнення з відповідача суми страхового відшкодування та пені, а тому у задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню 1186 грн. судових витрат, сплачених позивачем (а.с. 1, 26а).
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», про визнання неправомірною відмови у виплаті страхового відшкодування, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди -задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»у виплаті ОСОБА_4 страхового відшкодування, викладену у листі № 4662 від 29.11.2011 р.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»на користь ОСОБА_4 115 517 грн. 61 коп. страхового відшкодування, 3 103 грн. 94 грн. пені та 1186 грн. 21 коп. судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко