Справа № 2-626/11
іменем України
05 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Тішко Д.А., при секретарі - Стрельцові М.М., за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, -
встановив:
В лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, який уточнив в ході розгляду справи по суті та просив усунити перешкоди у здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача з цієї квартири без надання іншого житла.
У судове засідання позивач не з'явився, направив до суду своїх представників, які уточнені вимоги позову підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, неодноразово просив розгляд справи відкласти у звязку з різними причинами, які не визнаються судом поважними, письмових заперечень проти позову не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідача в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як пояснили представники позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі до 29.01.2004 року, мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. За договором дарування від 28.12.2006 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу неповнолітня донька проживає сумісно з ОСОБА_1 в м. Києві та є зареєстрованою за місцем реєстрації матері в АДРЕСА_2.
25.02.2009 року ОСОБА_1 передала квартиру АДРЕСА_1 в дар ОСОБА_3, який проживає та з 2008 року зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3.
Вказані обставини повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.06.2007 року (а.с.18), ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 05.10.2007 року (а.с.19), ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24.01.2008 року (а.с.20), ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19.07.2011 року (а.с.38), копією договору дарування від 25.02.2009 року за реєстровим № 400 (а.с.6), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.06.2009 № 23080435 (а.с.7), довідкою ЖЕО від 02.07.2009 року № 1381 (а.с.10), довідкою ТОВ «Центральний 1» від 25.02.2010 року № 1040 (а.с.14)
Тому відповідно до ст. 328 ЦК України суд вважає, що ОСОБА_3 правомірно набув право власності на вищевказану квартиру, та відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України, йому належать права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Суд приймає до уваги посилання представників позивача на те, що ОСОБА_4 зареєстрований у спірній квартирі з 03.10.2000 року, проте не є її власником або членом сім'ї власника даної квартири, з реєстрації не знімається та не передає позивачу ключі від житлового приміщення вказаної квартири, чим чинить позивачу перешкоди у здійсненні ним свого права власності відносно неї.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми діями порушує права ОСОБА_3 на володіння, користування та розпоряджання його майном - квартирою АДРЕСА_1, які підлягають поновленню в судовому порядку, у зв'язку з чим слід зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення його з цієї квартири без надання іншого житла.
Таким чином, вимоги позову обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір в розмірі 8 грн 50 коп, витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 37 грн. на загальну суму 45 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача з цієї квартири без надання іншого житла.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір в розмірі 8 грн 50 коп, витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 37 грн. на загальну суму 45 грн. 50 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко