Справа № 1423/12248/2012
іменем України
13 вересня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Галагуза А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В січні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись при цьому, що спільне життя з відповідачем не склалося, близько початку 2011 року сторони припинили подружні відносини і стали господарювати окремо. На теперішній час шлюб носить формальний характер, тому подальше сумісне життя з відповідачем та збереження сім'ї неможливі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову визнав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18 листопада 1999 року у Горлівському міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецької області, актовий запис № 1500, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.
Від шлюбу є неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження НОМЕР_2, актовий запис № 950, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження НОМЕР_3, актовий запис 219, на початку 2011 року фактичні шлюбні відносини припинені, однією сім'єю сторони не проживають, спільне домогосподарство не ведеться.
Причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між сторонами та несхожість характерів. За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї та унеможливлює примирення сторін.
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюється статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При таких обставинах, суд вважає, що за відсутності вільної згоди на шлюб подружжя, сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що сторонам слід залишити їх прізвища після розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112, 180, 184 СК України, ст.ст. 208-215, 235 ЦПК України, суд , -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18 листопада 1999 року у Горлівському міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецької області, актовий запис № 1500, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.
Залишити позивачу прізвище "ОСОБА_1", відповідачу - "ОСОБА_2".
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко