від "23" лютого 2009 р. по справі № 5/33-38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приріст Плюс»
про стягнення 4998 грн.22коп.
Суддя Слупко В.Л.
Суть спору: ТзОВ «Танк Транс» просить стягнути з ТзОВ «Приріст Плюс» 4998грн.22коп., в т.ч. 4380грн.25коп. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажу згідно договору від 01.04.08р. №21-04/08 та 617грн.97коп. пені за прострочення платежу нарахованої за період з 23.10.08р. по 03.02.09р.
Відповідач не виконав вимог ухвали суду щодо надання пояснень про причини неоплати, а заявив клопотання про відкладення розгляду справи «для підготовки додаткових доказів».
Суд відхиляє клопотання відповідача як необґрунтоване, оскільки в ньому взагалі не вказано, які «додаткові» матеріали щодо предмету спору необхідно підготувати. При цьому судом враховано, що ст. 77 ГПК України містить вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи і вказаною статтею не передбачено відкладення розгляду справи з підстав, зазначених в клопотанні відповідача.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.
Дослідивши надані позивачем докази суд встановив наступне:
На виконання умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №21-04/08 від 01.04.08р. та заявки - гарантійного зобов'язання №50 від 08.10.08р. позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу по маршруту: с. Балівка Дніпропетровської обл.. - с. Більче та с. Сопошин Львівської обл.., що стверджується товарно-транспортною накладною серії ААБ №0016141 від 13.10.08р.
Згідно заявки відповідача від 08.10.08р. сторони визначили вартість перевезення в сумі 7000грн.. Фактично відповідач оплатив вартість перевезення частково в сумі 2619грн.75коп., що підтверджується банківською випискою за 24.12.08р., в якій вказане платіжне доручення №27. Згідно п. 5.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату перевезення в день розвантаження автомобіля, а у випадку несвоєчасної оплати (п. 6.2.3 договору) - сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день, а тому нарахування пені відповідає умовам договору.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач позову не оспорив, докази про сплату боргу суду не надав, вимоги позивача підлягають задоволенню як обґрунтовані.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Приріст Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» 4998грнгрн.22коп.. заборгованості та пені, а також 220грн.00коп. судових витрат по справі.
Суддя В.Л.Слупко
Суддя Слупко В.Л.