01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.02.2009 № 11/197
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : Макаров Є.М., директор, наказ №26/1-к від 30.03.2007
Тарасенко С.П., дов. б/н від 28.01.2009
від відповідача : Кулєба Л.В., дов. №05/12 від 05.12.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Союз-Лідер"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.12.2008
у справі № 11/197
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс"
до Приватного підприємства "Союз-Лідер"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 679003,76 грн.
На розгляд суду передано вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Марс» (далі-позивач) до Приватного підприємства «Союз-Лідер» (далі-відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 679003,76грн. заборгованості (з урахуванням заяви про зміну підстав та ціни позову).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 у справі №11/197 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 679003,76грн. заборгованості, 6790,03грн. витрат по сплаті державного мита та 113,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на порушенні відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за виконані позивачем будівельні роботи, які було прийнято відповідачем, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними сторонами.
Посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що акти виконаних робіт та акти звірки розрахунків не можуть бути належними доказами виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати виконаних робіт у розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України). Відповідач наполягає на відсутності зобов'язань відповідача перед позивачем, які відповідно до чинного законодавства можуть виникати лише на підставі договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2009 відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 17.02.2009.
У судове засідання 17.02.2009 з'явилися представники сторін. Представник відповідача повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2009 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що відповідач листом №289 від 11.11.2008 повідомив позивача про те, що питання щодо погашення заборгованості перед позивачем буде розглядатися 12.11.2008, що є підтвердженням наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а також визнання відповідачем існування між сторонами взаємовідносин та спростовує твердження відповідача щодо відсутності зобов'язань відповідача перед позивачем.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем протягом січня - листопада 2008 року на об'єктах відповідача у місті Чернігові було виконано ремонтно - будівельні роботи. Всього за період з 01.01.2008 по 03.11.2008 року позивачем виконано роботи на загальну суму 2951405,19грн., з яких відповідачем сплачено 2272453,82грн., що підтверджується копіями актів виконаних робіт за січень - листопад 2008 року, копіями кредитових платіжних документів відповідача за січень - жовтень 2008 року та копією акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 по 04.11.2008, які залучено до матеріалів справи.
Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 679003,76грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника'виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Чинне законодавство не містить вказівки на те, яка саме по формі повинна бути вимога кредитора, від дня пред'явлення якої боржник у семиденний строк повинен виконати свій обов'язок.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами велося листування щодо врегулювання питання погашення заборгованості за виконані позивачем ремонтні роботи, зокрема у листі №79 від 22.10.2008 позивач вказував відповідачеві на необхідність погашення заборгованості, яка згідно акту звірки розрахунків станом на 04.11.2008 становила 679003,76грн.
Відповідно до приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень, це стосується і відповідача, який повинен був довести факт належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань за договором відповідачем не спростовано, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 679003,76грн. заборгованості за виконані роботи.
За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства «Союз-Лідер» на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.33, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Союз-Лідер» на рішеннягосподарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 у справі №11/197 залишити без змін.
3. Матеріали справи №11/197 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
23.02.09 (відправлено)