23.02.09
Справа №АС8/26-09.
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона № 1», Сумська область, м. Охтирка
Про стягнення 1407 грн. 06 коп.
СУДДЯ КІЯШКО В.І.
При секретарі судового засідання Заєць М.В.
За участю представників:
позивача - не прибув
відповідача - Лещенко С.В.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Управління ПФУ в Охтирському районі заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, яка виникла станом на 31.01.2009р. в розмірі 1407 грн. 06 коп., відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач подав відзив на адміністративний позов № 7 від 18.02.2009р., де зазначає, що заборгованість перед позивачем у розмірі 1407 грн. 06 коп. ним сплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 18.02.2009р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та заслухавши представника відповідача, господарський суд встановив, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав:
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона № 1», відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний самостійно сплачувати визнане ним зобов'язання.
Відповідно до р. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663, відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, щомісяця до 25 числа.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що прострочена заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, станом на 31.01.2009р., складає 1407 грн. 06 коп..
Але, в судовому засіданні відповідач подав суду відзив на адміністративний позов № 7 від 18.02.2009р., відповідно до якого заборгованість перед позивачем у розмірі 1407 грн. 06 коп. відповідачем погашено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 18.02.2009р., оригінал якого було надано суду для ознайомлення, а копію приєднано до матеріалів адміністративної справи.
Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, приймає вказане платіжне доручення, як достатній доказ сплати відповідачем заборгованості перед позивачем в повному обсязі.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач надав суду докази в обґрунтування своєї позиції по справі, сплати заборгованості перед позивачем в повному обсязі, то суд в задоволенні адміністративного позову відмовляє.
Тому, керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
2. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ КІЯШКО В.І.