Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2009 р. Справа № 59/26-09
вх. № 751/4-59
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Бринцев О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Мілешкін М.М. дов. від 09.01.2009р. №40/15/14-09; 3-ї особи - Мілешкін М.М. дов. від 09.07.2008р. №460; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Статутне територіально-галузеве об"єднання "Південна залізниця", м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права державної власності на нерухоме майно
Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Вагонна, 1, а саме:
- житловий будинок літ. «А-2», інвентарний номер 510217, загальною площею 760,3 м.кв., 1927 року побудови.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зазначений житловий будинок є державним майном, знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу СТГО «Південна залізниця» Харківської дистанції колії, обслуговування та утримання зазначеного вище нерухомого майна здійснюється за рахунок власних коштів СТГО «Південна залізниця» та вказує, що спірний об'єкт було побудовано СТГО «Південна залізниця» за власні кошти господарським способом (довідка від 09.12.2008р. №1874, довідка від 15.07.2008р. №П-04-06/885), інвентарна картка обліку основних засобів). З моменту побудови цього об'єкту він безперервно експлуатується СТГО «Південна залізниця». Спірний об'єкт нерухомості органом, що здійснює державну реєстрацію на облік як безхазяйна нерухома річ не бралась та до комунальної власності не передавалась.
Також, позивач зазначає, що спірний об'єкт нерухомого майна розташованій в межах смуги відведення - земельної ділянки, яка надана у постійне користування СТГО «Південна залізниця», що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ХР-32-01-001847, виданого відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради від 25.11.1998р. №1322.
За замовленням позивача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлений та виданий технічний паспорт на вищезазначене майно.
Позивач відзначає, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на спірне майно 14.07.2008р. була направлена заява №П-04-06/192 до Харківської міської ради про оформлення права власності за державою на спірне нерухоме майно.
06.08.2008р. за №896 Комунальному підприємству «Харківське бюро технічної інвентаризації» було направлено звернення з проханням розглянути питання оформлення права власності за державою на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Харківської дистанції колії, в т.ч. на майно, що є предметом спору.
До заяв були додані всі документи, які є у наявності відносно спірного нерухомого майна і які підтверджують перебування цього об'єкту у державній власності.
Відповідно до розпорядження Харківського міського голови від 23.04.2007р. №954 встановлений порядок оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до якого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» готує висновок на ім'я міського голови про наявність або відсутність підстав для оформлення права власності на об'єкт нерухомості.
Листом від 04.09.2008р. за №2391706 Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» відмовило в оформленні права власності в зв'язку з відсутністю документів визначених п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що звертався до архівних установ та отримав відповіді про те, що документи про відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку у м. Харкові по вул. Вагонній, 1 та акту вводу в експлуатацію цього будинку у 1927 році в архівних установах відсутні.
Також, позивач зазначає, що оскільки Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, яким передбачено складання акту вводу в експлуатацію, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України 05.08.1992р. за №449 (на даний час постанова втратила чинність), а відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, тому відповідач не може витребувати акт вводу в експлуатацію на об'єкт, що був побудований до 1991 року.
На підставі вищевикладеного, позивач просить господарський суд визнати право власності на спірне майно за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Документи витребувані ухвалою господарського суду від 04.02.2009р. не надав.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2009р. до участі у справі на стороні позивача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця».
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Суд вважає, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до наявних у справі документів (інвентарної картки обліку основних засобів, довідки про балансову належність тощо) спірна будівля обліковується на балансі відокремленого структурного підрозділу СТГО «Південна залізниця» - Харківської дистанції колії, яка експлуатує спірне майно та несе експлуатаційні витрати.
Майно розташовано в межах смуги відведення земельної ділянки, яка надана у постійне користування СТГО «Південна залізниця», відповідно до Державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серія ХР-32-01-001847, виданого відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради від 25.11.1998р. №1322. Отже спірне майно збудовано СТГО «Південна залізниця» господарським способом, знаходиться на земельній ділянці, яка відведена в установленому законом порядку.
Звіт за результатами обстеження технічного стану несучих та огороджуючих конструкцій двоповерхової житлової будівлі по вул. Вагонна, 1, виготовлений Дорожнім експертно-технічним центром Південної залізниці на підставі державної ліцензії серії АБ №206561 від 01.11.2005р., підтверджує задовільний технічний стан спірної будівлі.
Як свідчать матеріали справи, з метою оформлення правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, позивачем 14.07.2008р. було направлено відповідачу звернення за №П-04-06/192 з проханням оформити право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу Харківської дистанції колії Південної залізниці.
06.08.2008р. за №896 аналогічне звернення було направлено Комунальному підприємству «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
Відповідно до розпорядження Харківського міського голови від 23.04.2007р. №954 встановлений порядок оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до якого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» готує висновок на ім'я міського голови про наявність або відсутність підстав для оформлення права власності на об'єкт нерухомості.
Листом від 04.09.2008р. за №2391706 Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що обстеженням від 23.01.2007р. встановлено зміну загальної площі житлового будинку літ. «А-2» у зв'язку з реконструкцією приміщень 1-го поверху. В оформленні права власності на спірне майно відмовлено, оскільки відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна провадиться за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, а зазначені документи не були надані позивачем.
З довідок архівного сектору Південної залізниці від 25.07.2008р. №НА-10-54, архівного відділу Харківської міської ради від 26.07.2007р. №ТЗ-336, Державного архіву Харківської області від 30.07.2007р. №01-12/913 та з пояснень представника позивача та третьої особи, наданих в судовому засіданні вбачається, що технічна документація, необхідна для оформлення права власності у позивача та третьої особи не збереглася.
На теперішній час, відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі позивачу правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомості, тобто на момент розгляду судової справи, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з такого.
Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в т.ч. грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Приписами статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.
Стаття 5 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлює, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування є загальнодержавною власністю.
Згідно із ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. №789, міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі, зокрема, залізничного транспорту. Міністерство здійснює державне управління в галузі транспорту та виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Пунктом 1.1. Статуту Південної залізниці визначено, що залізниця - це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.
Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту Південної залізниці майно залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.
Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Право господарського відання згідно з частиною першою статті 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Кодексу, і несе відповідальність усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами. Майно державного комерційного закріплюється за ним на праві господарського відання.
До складу СТГО «Південна залізниця» входить відокремлений структурний підрозділ Харківська дистанція колії, що діє на підставі Положення. Відповідно до пункту 3 Положення, майно дистанції становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в балансі дистанції. Все майно дистанції є складовою частиною Південної залізниці. Майно закріплене за Південною залізницею на праві господарського відання, використовується дистанцією для здійснення господарської діяльності
Відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.
Згідно зі статтею 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, згідно з зазначеною Постановою, до комунальної власності не передавалось.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, витребувані судом документи не надав. Таким чином відповідач не надав доказів того, що спірне майно належить на праві власності іншим особам. Доказів які б спростовували твердження позивача щодо будівництва СТГО «Південна залізниця» спірного об'єкту, щодо правомірності постановки його на баланс, щодо правомірності розміщення його на земельній ділянці, наданій в користування СТГО «Південна залізниця», також не надав.
Враховуючи це, а також обставини викладені вище, суд приходить до висновку про те, що спірне майно, зазначене в позові, є власністю держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном) та знаходиться у повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця».
Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.
Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.
Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (втрата документації на нерухоме майно). З урахуванням цього, суд покладає їх на позивача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609) та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Вагонна, 1, а саме:
- житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 760,3 м.кв., 1927 року побудови.
Суддя Бринцев О.В.
справа №59/26-09
повний текст рішення підписано 20.02.2009р.