Кіровоградської області
"12" лютого 2009 р.
Справа № 17/6
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран,розглянувши матеріали справи №17/6
за позовом: закритого акціонерного товариства компанія "РАЙЗ", м. Київ
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет", с. Федоро-Шулічине Долинського району Кіровоградської області
про стягнення 85934,27 грн.
представники:
від позивача - Коваль І.Ю., довіреність №956/2-07UR від 05.10.2008 року, представник;
від відповідача - участі не брали.
Закритим акціонерним товариством компанія "РАЙЗ" подано позов про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" 85934,27 грн. боргу, з яких: 73209,90 грн. - основний борг, що виник із договорів поставки №К-8306-257 від 13.06.2008 року та №К-8306-407 від 12.09.2008 року, 2595,50 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, 7320,98грн. - збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язання, 1511,94 грн. - річні та 1295,95 грн. - пеня.
В судовому засіданні 12.02.2009 року представником позивача подано "уточнення розрахунку суми позовних вимог", які за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. В редакції зазначеної заяви позовні вимоги викладені наступним чином: "стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" на користь закритого акціонерного товариства компанія "РАЙЗ" 73209,90 грн. основного боргу, 7320,98грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 2897,54 грн. річних та 28484,03 грн. пені".
Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №46962 від 29.01.2009 року (а.с.44); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
На підставі договорів поставки на умовах товарного кредиту №К-8306-257 від 13.06.2008 року (далі - договір №К-8306-257 від 13.06.2008 року) та №К-8306-407 від 12.09.2008 року (далі - договір №К-8306-407 від 12.09.2008 року), укладених між закритим акціонерним товариством компанія "РАЙЗ" ("постачальник") та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" ("покупець"), постачальник поставив покупцю товар (засоби захисту рослин та насіння озимого ріпаку) за договором №К-8306-257 від 13.06.2008 р. на суму 5709,87 грн. та за договором №К-8306-407 від 12.09.2008 р. - на суму 65589,21 грн., що підтверджується накладними №ВН-10023-01347 від 13.06.2008 року, №ВН-10023-01406 від 01.07.2008 р., №ВН-10023-02088 від 12.09.2008 р. та довіреностями серії ЯОФ №269605 від 04.06.2008 р., серії ЯОФ №269609 від 01.07.2008 р., серії ЯПЛ №464203 від 12.09.2008 р.; актом звірки розрахунків від 01.12.2008 р. (а.с.29-35).
Відповідно до пункту 2.1 договору №К-8306-257 від 13.06.2008 року та договору №К-8306-407 від 12.09.2008 року вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказані в додатках до них. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті - в доларах США. Ціну товару становить вартість (ціна товару) та сума належних до сплати процентів за користування кредитом.
Пунктом 2.5 договорів №К-8306-257 від 13.06.2008 р. та №К-8306-407 від 12.09.2008 р. визначено, що терміни сплати, визначені в цьому пункті застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами у додатку.
Додатками до вказаних договорів встановлені наступні дати оплати відстрочених платежів: за договором №К-8306-257 від 13.06.2008 р. - 01.11.2008 р., за договором №К-8306-407 від 12.09.2008 р. - 24.10.2008 р. (а.с.22, 28).
Між тим взяті на себе зобов'язання за договорами №К-8306-257 від 13.06.2008р. та №К-8306-407 від 12.09.2008 р. відповідач належним чином не виконав; за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за договором №К-8306-257 від 13.06.2008 р. в сумі 5709,87 грн., за договором №К-8306-407 від 12.09.2008 р. - 65589,21 грн.
Сторони домовились, що сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору (пункт 2.2 договору №К-8306-257 від 13.06.2008р.). З урахуванням зазначеного сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором №К-8306-257 від 13.06.2008р.підлягає індексації і дорівнює 7620,69 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами №К-8306-257 від 13.06.2008р. та №К-8306-407 від 12.09.2008 р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 73209,90 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2484,03 грн. пені.
Відповідно до пункту 7.3 договорів №К-8306-257 від 13.06.2008р. та №К-8306-407 від 12.09.2008 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 03.11.2008 р. по 15.01.2008 р. в сумі 370,80 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором №К-8306-257 від 13.06.2008р. та за період з 03.11.2008 р. по 27.12.2008 р. в сумі 2113,23 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором №К-8306-407 від 12.09.2008 р., а тому позовні вимоги в частині стягнення 2484,03 грн. пені підлягають задоволенню.
Відповідно до правил частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.5 договорів №К-8306-257 від 13.06.2008р. та №К-8306-407 від 12.09.2008 р. передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару по сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 432,10 грн. відсотків річних від простроченої суми за договором №К-8306-257 від 13.06.2008р. за період з 03.11.2008р. по 15.01.2009 р., а також 2465,44 грн. відсотків річних від простроченої суми за договором №К-8306-407 від 12.09.2008 р. за період з 03.11.2008 р. по 27.12.2008 р. також заявлені обґрунтовано, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна сума нарахованих відсотків в розмірі 2897,54 грн.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з СТОВ Агрофірми "Рассвет" на користь ЗАТ компанія "РАЙЗ" 7320,98 грн. збитків.
Пунктом 7.4 договорів №К-8306-257 від 13.06.2008 р. та №К-8306-407 від 12.09.2008 р. передбачено обов'язок покупця відшкодувати постачальнику збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони узгодили розмір збитків в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання покупцем: 10 % неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).
Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини п'ятої статті 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції (частина друга статті 232 Господарського кодексу України).
Враховуючи викладене, а також з огляду на правила статті 623 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7320,98 грн. збитків (762,07 грн. за договором №К-8306-257 від 13.06.2008 р. та 6558,92 грн. за договором №К-8306-407 від 12.09.2008 р.) заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" (28533, Кіровоградська область, Долинський район, с. Федоро-Шулічине, вул. Степова, 1, р/р 26004301350371 в ПІБ, МФО 323077, код ЄДРПОУ 30848418) на користь закритого акціонерного товариства компанія "РАЙЗ" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, р/р 26003100016675 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 13980201) - 73209,90 грн. основного боргу, 2484,03 грн. пені, 2897,54 грн. річних, 7320,98 грн. збитків, 859,12 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя