"01" квітня 2013 р.Справа № 921/325/13-г/9
про повернення позовної заяви
Суддя Гевко В.Л., розглянувши позовну заяву від 26.03.2013р. №06-02-176 (вх. №362 від 28.03.2013р.) за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008 до відповідача Зборівської центральної районної комунальної лікарні, вул. Б. Хмельницького, 17, м. Зборів, 47200 в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача шкоду в сумі 7 335 грн. 25 коп., встановив наступне:
Заявником не надано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (порушення вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, ч.1 п. 2 ст. 57 ГПК України, п.6 ч. 1 ст. 63 ГПК України).
В силу ст. 56 ГПК України (зі змінами, внесеними ВРУ від 19.05.2011р. за №3382-УІ), позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Частиною 1 пунктом 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку.
Проте, в підтвердження доказів надіслання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів заявником долучено лише копію фіскального чеку від 05.03.2013р. №0884 та копію опису вкладення від 05.03.2013р.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви датою її виготовлення є 26.03.2013р., таким чином, вищезазначені докази надіслання копії позовної заяви відповідачу не є належними доказами, оскільки не є доказом надіслання відповідачу саме поданої заявником позовної заяви від 26.03.2013р. з доданими до неї додатками.
Крім того, суд має за необхідне зазначити, що позивачем до позовної заяви долучені незасвідчені належним чином ксерокопії документів, які не можуть бути доказами у справі (порушення вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України, п. 4 ч.1 ст. 57 ГПК України).
Так, відповідно до п. 4 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог (п. 22 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
При цьому відповідно до 5.27 Національного стандарту України відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи,організації, іншої юридичної особи.
Проте, окремі документи долучені до позовної заяви позивачем не засвідчені як копії належним чином та не містять чіткого відбитку тексту, що не дає можливості ідентифікувати їх змісту.
А також, до позовної заяви не долучено жодних документів (довіреність, посвідчення, наказ про прийняття на роботу) в підтвердження повноважень представника зав. юридичним відділом - Житник М.І., яким завірені додатки до позовної заяви.
Також, у позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційних кодів суб'єктів господарської діяльності (порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Проте, позовна заява від 26.03.2013р. №06-02-176 (вх. №362 від 28.03.2013р.) не містить відомостей щодо ідентифікаційного коду відповідача.
Крім того, не додано доказів на підтвердження правового статусу відповідача, станом на час подання позовної заяви (довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та статуправління про включення до ЄДРПОУ);
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.2 ст. 54; п. 2,4 ч. 1 ст. 57, п. 2,4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, господарський суд, -
1. Повернути позовну заяву від 26.03.2013р. №06-02-176 (вх. №362 від 28.03.2013р.) та додані до неї документи, всього на 43-х аркушах, Тернопільському обласному відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль, 46008, без розгляду.
Суддя В.Л. Гевко
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.