"23" жовтня 2012 р. справа № 2а-2290/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Олефіренко Н.А. Туркіної Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2011 року, прийняту у порядку скороченого провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивачем подано позов до Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV.
Суд позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області.
Зобов'язав здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року з урахуванням раніше проведених виплат, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відноситься до соціальної категорії -"дитина війни", має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Законодавством України не дано визначення поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону N 2195-IV.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти на вказані виплати з державного бюджету не виділялись.
Просить постанову суду скасувати. У позові відмовити.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.
Позивач відноситься до соціальної категорії -"дитина війни", перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Застосування в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до частини 1 статті 28 базового пенсійного Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (1058-15), є правильним.
Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), покладено на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивача. При цьому, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 6 Закону (2195-15).
Водночас, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначає Кодекс адміністративного судочинства України.
Провадження в адміністративних справах, в силу статті 5 цього Кодексу, здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
З огляду на викладене, судовому захисту підлягає нарахування підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV за період з 28.01.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням різниці, яка була сплачена у цей період.
Порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 100, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-2290/11 скасувати та прийняти нову постанову суду.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(1058-15), за період з 28.01.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням різниці, яка була сплачена у цей період.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: Л.П. Туркіна