36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.01.2009р. Справа №14/499
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латест", вул. Пивоварова, 15-А, м. Сєверодонецьк, Луганська область,93400
до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36014
про стягнення 4947,39 грн.
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: не з'явився (повідомлений належним чином)
від відповідача: Мироненко Н.С., дов. №1/16-23 від 08.01.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 4947,39 грн. - заборгованості за надані послуги по договору №28 перевезення вантажу автомобільним транспортом, в тому числі: 4500,00 грн. - основного боргу, 447,39 грн. - пені.
Відповідач у відзиві на позов, а його представник у судовому засіданні повідомив, що 28.01.2009р. перерахував на користь позивача 4500,00 грн. - основного боргу (копія платіжного доручення №221 від 28.01.2009р. в матеріалах справи), проти стягнення пені в сумі 447,39 грн. заперечує без мотивованих обґрунтувань.
Позивач 23.01.2009р. направив до суду заяву про забезпечення позову в порядку статті 66 ГПК України і просив накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі заявлених позовних вимог і понесених судових витрат.
Суд розглянув дану заяву і відхилив заяву її за безпідставністю, оскільки відсутні докази, які свідчать про те, що невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, на день прийняття рішення відповідач погасив основний борг.
Дослідивши і оцінивши матеріали справи і подані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 31.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Латест», м. Сєвєродонецьк (далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод», м. Полтава (далі - відповідач) було укладено договір №28 перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - договір), відповідно до умов якого перевізник (позивач) зобов'язувався прийняти у встановлені строки і відповідно доставити ввірений йому замовником (відповідачем) або відправником вантаж, в зазначений пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а замовник (відповідач) зобов'язується сплатити за перевезення вантажу відповідну плату.
На підставі пункту 2.1. договору у відповідності з заявкою відповідача на транспортно-експедиційне обслуговування від 31.07.2008р. позивач здійснив доставку вантажу (прут титановий вагою 353 кг) за маршрутом: м. Верхня Салда (Росія)-м. Полтава. Про виконання позивачем договірних зобов'язань свідчить товарно-транспортна накладна (СМR) №0458478 з відповідною відміткою відповідача щодо одержання вантажу.
11.08.2008р. сторони підписали акт №156 здачі-прийому робіт за договором, відповідно до якого вартість виконаних робіт склала 6500,00 грн. з ПДВ. На оплату виконаних робіт позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №279 від 05.08.2008 р.
Згідно з пунктом 5.1 договору відповідач повинен перерахувати суму наданих послуг 11.08.2008р. (по факту відвантаження).
В порушення договірних зобов'язань відповідач на день подачі позовної заяви, 30.12.2008р., перерахував позивачу 2000,00 грн. (витяги з банківського рахунку позивача в матеріалах справи). Таким чином, станом на 01.01.2009 р. заборгованість відповідача склала 4500,00 грн.
Відповідач 28.01.2009р. перерахував на користь позивача 4500,00 грн. - основного боргу (копія платіжного доручення №221 від 28.01.2009р. в матеріалах справи).
Таким чином, на день прийняття рішення, тобто на 29.01.2009р., основна заборгованість відповідача за надані послуги відсутня.
Провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України.
Частинами 1-2 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до статті 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач відповідно до пункту 6.9 договору нараховано пеню в сумі 447,39 грн. за період із 11.08.2008р. по 18.12.2008р.(розрахунок у матеріалах справи).
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 447,39 грн. - пені, а також витрати на оплату держмита в сумі 102,00 грн. та послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
В іншій частині позову щодо стягнення 4500,00 грн. - основного боргу провадження припинити відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45,49, 80 (п.1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження в частині стягнення 4500,00 грн. - основного боргу..
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод», 36029, м. Полтава, вул.. Зінківська, 6 (р/р 26007710123160 в Полтавській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» МФО 331014 ідентифікаційний код 00110792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латест», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Пивоварова, 15-А (р/р 2600930132150 у філії «ПІБ» м. Сєвєродонецька МФО 304535 ідентифікаційний код 24183749) пеню у сумі 447,39 грн., а також витрат на оплату держмита в сумі 102,00 грн. та послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.