Кіровоградської області
"24" лютого 2009 р.
Справа № 12/137
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/137
за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії",
до відповідача: колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути",
про стягнення 53 275,08 грн.
Представники сторін:
від позивача - Гальчун О.В., довіреність № 48 від 25.12.2008 року;
від відповідача - участі не брали;
Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відкладення № 542412, яке знаходиться в матеріалах справи.
Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" заборгованості у сумі 36984,66 грн., пені - 5688,55 грн., збитків від інфляції - 9140,06 грн., трьох відсотків річних - 1461,81 грн., судових витрат на державне мито у розмірі 532,75 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Заявою № 13-179/07 від 22.01.2009 року позивач уточнив позовні вимоги збільшивши суму пені та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 36984,66 грн., пені - 6853,52 грн., збитків від інфляції - 9140,06 грн., трьох відсотків річних - 1461,81 грн., судових витрат на державне мито у розмірі 544,40 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -
Між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (постачальник) та колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути" (споживач) укладено договір № 262 від 21.11.2005 року на виробництво та постачання теплової енергії (надалі Договір).
За умовами вказаного договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію, а відповідач зобов'язався використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін передбачений Договором.
У пункті 4.2 Договору споживач зобов'язався щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачувати вартість фактично поставленої постачальником теплової енергії.
Матеріали справи свідчать, що позивач виконуючи свої договірні зобов'язання поставляв відповідачу теплову енергію, зокрема у період з листопада 2007 року по листопад 2008 року, у свою чергу відповідач проводив оплату за використану теплову енергію не в повному обсязі та не в обумовлений Договором строк, що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.12.2008 року.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року становила 36984,66 грн.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності..., а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами Господарського кодексу України, зокрема ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 36984,66 грн. доказів сплати якого сторони, в тому числі і відповідач, суду не надали.
В своїх позовних вимогах позивач просить суду стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати спожитих послуг за період з грудень 2007 року по вересень 2008 року в сумі 6853,52 грн., відповідно до поданого позивачем уточненого розрахунку від 22.01.2009 року.
Відповідно до норм ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1.1 Договору передбачено за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.
Враховуючи викладене та неналежне виконання договірних зобов'язань відповідача перед позивачем, господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені на суму 6853,52 грн. за період з грудня 2007 року по вересень 2008 року.
Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних за період з грудня 2007 року по грудень 2008 року, які складають згідно обґрунтованого розрахунку позивача 9140,06 грн. та 1461,81 грн. відповідно.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних з простроченої суми.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 9140,06 грн. та 3 % річних в сумі 1461,81 грн. за період з грудня 2007 року по грудень 2008 року.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 712, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути", 25000, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 24, р/р № 26008000196001 в ФК дирекція АТ "Індексбанк", МФО 323765, код ЄДРПОУ 00901482, ІПН 009014811239, св-во пл. ПДВ 15227909 на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково технічних інновацій Української нафтогазової академії", 25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова 23/16, р/р 26000005365 в ЖФ КБ "Західінкомбанк" ТзОВ у м. Житомирі, МФО 311670, код ЄДРПОУ 33142568 заборгованість у сумі 36 984,66 грн., пеню в сумі 6 853,52 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 9 140,06 грн., 3 % річних в сумі 1 461,81 грн., державне мито в сумі 544,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя