Кіровоградської області
"24" лютого 2009 р.
Справа № 12/134
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/134
за позовом: закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", м. Кіровоград
про стягнення 904 863,53 грн.
Представники сторін:
від позивача - Борійчук О.П., довіреність № 7602/1 від 01.12.2008 року;
від відповідача - участі не брали.
Про час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений за юридичною адресою.
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 904863,53 грн., державне мита в сумі 9048,63 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи,
Між закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" та товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" було укладено договір № СКВ-0068 від 24.12.2007 року та додаткову угоду № 1 від 15.10.2008 року до цього договору про специфікацію матеріалів та робіт СВК (етап 1, 2, етап № 1СВК і СОС).
У відповідності до умов даного договору ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" взяло на себе зобов'язання виконати роботи по створенню системи відеоспостереження на об'єкті ТОВ "Будекспорт" , а останній в свою чергу зобов'язався прийняти виконані роботи і сплатити їх вартість.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник здійснює оплату вартості робіт за договором в порядку та в строки встановлені в Додатку № 3 (план-графік платежу) до Договору.
Додатком № 1 від 24.12.2007 року до Договору визначено сторонами специфіку матеріалів та робіт СВК, додатком № 2 від 24.12.2007 року до Договору сторонами узгоджено план-графік виконання договору, додатком № 3 від 24.12.2007 року до Договору передбачено план-графік платежів за виконану роботу із зазначенням строків оплати.
Проаналізувавши обставини справи господарський суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами носять характер договору підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язалася на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Нормами ст. ст. 853, 854 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу виконану підрядником та порядок оплати роботи.
Позивач взяті на себе по Договору та Додатковій Угоді № 1 зобов'язання виконав на загальну суму 1 036 863,53 грн. Відповідач прийняв виконані роботи в повному обсязі без зауважень щодо якості, обсягу та строків виконання, що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі № 1996 від 17.10.2008 року та № 1997 від 17.10.2008 року.
В порушення своїх договірних зобов'язань відповідач здійснив лише часткову оплату виконаних та прийнятих робіт по Договору у розмірі 132 000,00 грн. у наступному порядку: 29.02.2008 року - 50 000,00 грн.; 06.03.2008 року - 50 000,00 грн.; 20.03.2008 року - 30 000,00 грн.; 03.12.2008 року - 2000,00 грн., що підтверджено банківськими виписками, які позивач надав до матеріалів справи.
Тобто, відповідачем розрахунок за виконану по договору роботу проведено частково на суму 132 000,00 грн.
Решту заборгованості в розмірі 904 863,53 грн. відповідачем на момент звернення з позовом до суду не сплачено.
У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами Господарського кодексу України, зокрема ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до розділу 4 Договору та Додатку № 3 до цього договору відповідач мав здійснити оплату вартості робіт в порядку та в строк визначений у вказаному Додатку до Договору.
Цивільним кодексом України ст. 230 передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів сплати боргу в установленому порядку та строки відповідачем суду не подано.
За вказаних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 904 863,53 грн. повністю.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", 25006, м.Кіровоград, вул.Дзержинського,72 кв.14, ідентифікаційний код 24144324, п/р № 260048100 в ВАТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 323538 на користь закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (скорочена назва ЗАТ "Інком"), вул.Смоленкська,31-33, м.Київ, 03005, ідентифікаційний код 21670779, п/р № 260083010178 в АБ "Національні інвестиції", МФО 300498 заборгованість в сумі 904 863,53 грн., державне мито в сумі 9 048,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя